Синопсис сценарію повнометражного документального фільму
CAMINO (Дорога позначена зіркою)

 "Людина здатна зробити шлях величним, але величною людину робить шлях".
(Конфуцій)  

Шлях - невід’ємна частина людства. Але останні роки ми йдемо дорогою, яка все далі веде нас від самих себе. Сьогоденний ритм і образ життя просто не лишає часу на розвиток власного духовного світу.

Наше життя стало подібним мурашнику із назвою «Мегаполіс», а люди в ньому - заручники купи буденних обов’язків. Часто нам доводиться відмовлятись від своїх мрій. Адже, завжди знаходяться тисячі «треба», яким ми вимушені підкорятись та ігнорувати свої справжні потреби.

Та настає момент, коли хочеться покинути все і рушити за покликом серця десь далеко, довгою дорогою назад до себе.

Із древніх часів, ще до християнства, існує шлях, яким йдуть щоб знайти самого себе і зветься він – «Каміно де Сантьяго». Паломники називають його просто – «каміно», що в перекладі з іспанської «шлях».

Веде він до міста, що на півночі Іспанії, Сантьяго де Компостело, саме тут нашими предками вважався «край світу».

Шлях Сантьяго допомагає хоча б на деякий час позбутися метушні сучасного життя та дає можливість поглянути на нього зі сторони. Він відкриває істинні цінності, допомагає духовно вирости та дає сил для життя. Його доріжками кожного дня ступає нога пілігрима, і вже більше тисячі років шлях рятує їх душі.

Геннадій, 67 річний киянин, дуже різностороння особистість. За його плечима лежить непростий життєвий досвід. Він має свою  історію, має що сказати і чим поділитись.

Минулого року Геннадій пройшов шлях Сантьяго, його найдовшим французьким маршрутом і отримав паспорт паломника. Шлях став частинкою його серця, він дав йому відповіді, змінив світогляд. Рік потому, Геннадій хоче повторити подорож, але керується вже зовсім іншою ціллю.

 Вже вдруге свій шлях він присвячує бабусі. І цього року, його повторне проходження дарує їй на її сторіччя.

Йтиме він разом зі своїм онуком підлітком. Геннадій надіється, що шлях стане для малого хорошою школою життя. І з його поміччю, хоче сформувати йому гідну систему цінностей, яка допоможе не загубитись в сучасному метушливому світі. Виховати внука справжнім чоловіком і просто гарною людиною, для Геннадія обов’язок, адже малий виховується без батька. Крім того, для нього важливо аби хлопець знайшов себе і ніколи не забував ким він є. Оскільки Геннадій на власному досвіді пересвідчився у вагомості цього знання. З чотирьох років він виховувався в інтернаті. Не приймаючи навколишній дух занепаду, ще з дитинства у нього з’явилась ціль - будь-що покинути низи суспільства. Задля цього, йому довелось пережити непрості часи постійної боротьби та вдалось втриматись перед незліченими спокусами звернути з обраного «шляху».  

Їх подорож триватиме близько сорока  днів, вони пройдуть більше семиста кілометрів. Впродовж цього часу, онук шукатиме свою власну дорогу. А Геннадій ділитиметься з ним своїм досвідом, й тим самим буде заново проходити дорогу свого життя.

Цей фільм -  відеощоденник паломника. Кожного дня Геннадій писатиме його під час дороги. Кожен його розділ - окрема історія, яка направляє героя до себе. Кожна думка – пройдений крок дороги. Шлях Геннадія веде нас вузькими доріжками, горами, середньовічними містечками, залишаючи позаду перевали спогадів, урвища страхів, лани роздумів. Ми будемо спостерігати як вони долатимуть фізичні навантаження, біль і втому. Дорогою їм будуть зустрічатись інші паломники, кожен з яких вирушив в шлях Сантьяго з власною гідною історією. І не зважаючи на різні мови, вони знаходитимуть взаєморозуміння і допомагатимуть один одному.     

Маршрут шляху св. Якова закінчиться на «краю світу». Але дорога Геннадія з його онуком прямуватиме далі. Їх історія лише маленька частина довгого Шляху. Але, головне, не здаватись і попри все за одним кроком робити наступний. Адже, лиш тому хто йде, буде під силу пройти всю дорогу.