Синопсис сценарію ігрового повнометражного фільму

Дія фільму відбувається в пологовому будинку, по суті священному місці, де у буквальному розумінні народжується майбутнє нашої країни.

Єдиною локацією є вестибюль лікарні.

Протягом години ми спостерігаємо за тими, на чиї плечі ліг тягар виховання наступного покоління. Це звичайні, можна навіть сказати, пересічні українці. Розкриваючи характери діючих осіб, ми досліджуємо різноманітні нюанси сучасного українського суспільства.

Фільм планується зняти у реалістичній манері, без зайвих сентиментів та прикрашання дійсності.

Завдяки взаємодії різних персонажів, у просторі вестибюля розгортається справжня драма.

Загальний сюжет будується на основі головної теми – кожна людина мусить усвідомити особисту відповідальність, за те, що відбувається. За життя, що пройшло не так, як хтілося, за «бєспрєдєл», за сьогодення і майбутнє…

Наша героїня Свєта жінка майже сорока років, бездітна і незаміжня. Вона переживає кризу віку, до неї приходить розуміння, що молодість минула, а життя ще й не почалося.

Героїня приїжджає до пологового будинку зустрічати свою подругу Ольгу, яка народила дитину без чоловіка.

Свєта з букетом квітів прямує до входу. На вулиці буяє весна, щойно пройшов дощ. Свєта відкриває двері і проходить до великого вестибюлю лікарні.   

 У вестибюлі Свєта несподівано зустрічає колишнього коханця. Він прийшов забирати дружину, яка щойно народила йому доньку. Для Свєти ця зустріч неабиякий удар.

Свєта чекає на подругу з немовлям. Година чекання зв’язує персонажів фільму низкою подій, що поступово затягують глядача і створюють відчутну напругу. У кожного героя своя сюжетна лінія, що розвиваючись переплітається з іншими. Перманентного саспенсу додає мокра і слизька підлога вестибюлю, яку прибиральниця фанатично витирає жахливим ганчір’ям (час від часу різним персонажам ледь вдається (чи не вдається) втриматися на слизькому кахлі.)

У центрі уваги – несподівана болюча зустріч, що йде по неочікуваній траєкторії, завдяки другорядним подіям.

Майже не покидаючи замкненого простору вестибюлю, ми створюємо іронічну напружену драму з багатою палітрою звичайних людських почуттів – любов’ю, ненавистю, відчаєм, страхом, щирістю, нещирістю, болем та безкорисністю.