Перший варіант (Олена Носенко) «Ближнього», з яким довелося познайомитися, був надто ґротескний і публіцистич.-прямолінійний
.

Другий варіант практично позбавлений цих недоліків. Але є іншого порядку зауваження…

1.
З’явилося принципово багато ненормативної лексики. Відповідно – у вустах агресивних не просто гомофобів, а просто гетеросексуалів. Це, безумовно, цікаво – особливо ж для аналізу сценарного тексту у світоглядному й культурному контекстах. От тільки проблемно – наскільки фліьмовий тест, вербалістика витримає подібне цунамі обсценної лексики? Чи зможуть режисер та актори (осоюливо – режисер) справитися з такою лавиною. Легко вилаятися в житті, непросто виправдати міцне слово на екрані, особливо ж, без відповідної традиції. З іншого ж боку, якщо це принципово (а, гадаю, принципово), то тут ніяка гомеопатія, звісно, не згодиться))

2.
Діалоги не завжди переконують (не через обсценну лексику), але це цілком поправно, не критично.

3.
Сподіваюся, режисер зможе переконливо передати тяглість часу між двома побаченнями, бо зі сценарію такого відчуття не виникає.

4.
Цей варіант сценарію очевидна заявка на трагедію. Виходячи з того, що мотивації агресивних гомофобів лежать у площинах культурно-соціально-психол
огічних, то аби фільм переконував, звісно, потрібно режисерові знайти відповідний стилістичний ключ, скажемо так.

Написав Володимир Войтенко, 16:52 27.06.2011

Останні події в політикумі навіяли маленьку вставку-жарт.

На порозі стоїть завідувачка музею, до неї підходить її донька Катя. Підбігає якась ЖІНКА (1960 р/н), видно тільки зі спини. На голові коса калачиком.

ЖІНКА З КОСОЮ
Ага! А я що казала?! Тепер переконалися? Переконалися?

Завідувачка відштовхує її і шокована захлопує двері.

З А В І Д У В А Ч К А
(з-за дверей)
Ви звільнені, Анатолій Палич.

Написав Олександр Куманський, 14:33 03.06.2011