Коментарі
А мені чомусь згадалася добірка новел В.Даниленка з ключовою назвою за новелою О.Лищеги «Квіти в темній кімнаті»... Ця асоціація й віддзеркалюється в узагальненій першій сцені, як експозиція, заявка на подальші історії, тож з завданням своїм, автор справився…
Що ж до цілісності цих історій, то так… Було би значно вразливіше, аби всі новели були якимось ланцюжком підкріплені із сюжетом попереднім, може продовженням родинного зв’язку: в другій новелі в сцені на кладовищі не зайвим було би показати на надгробнику портрет когось із героїв новели першої – десь якось так…
Як на мене, не залишає історія цілісного враження, якоїсь однієї думки. Хіба що квіти мають різний функціонал? Самі історії як задані ситуації цікаві й живі, але спільно обєднані, як на моє відчуття, штучно, більш надумано. Якщо не давати титри "Народження", "Шлях" і т.п., то задум залишиться задумом. Хочеться дізнатися більше про кожну ситуацію, їх продовження, що заважає робити якісь узагальнення, на які історія претендує.
Думаю, що форма для короткого метру якраз не найкраща, а от для повного була б цікавою. Щоб "квіти" були повтореннями в різних історіях, які би створювали образ, який би щось означав. Тобто щоб за квітами була дійсно думка. В будь-якому разі, приємно читати гарні тексти!
Браво! Один із сценаріїв, які ідеально підходять для короткометражного кіно. Відчувається, що пише кінорежисер.
Сюжет складається із кількох історій, які мають перший та другий плани, а також спільний оригінальний контекст. Ідеальне компонування, мінімалістський, проте дуже виразний діалог, все просто супер.
Звісно, що цю історію дуже легко зіпсувати – режисурою, недбалою роботою оператора-постановника, декоратора, художника і, найголовніше, акторів.
Такі сюжети найкраще створювати в умовах зрілої кіноіндустрії та з допомогою фахівців, які добре знають свою справу, і таких варто пошукати.
Цілком універсальний сюжет історії при вмілому втіленні здатен стати твором мистецтва і розповісти про наш час дуже багато.
Дякую вам за коментарі!
Чотири роки тому я такі намагався знати цей фільм, і зняв новелу «Смерть».
Ігор Грабович виявився правий, цей фільм треба знімати тільки з дуже професійною командою і найкращою технічною базою. Я робив за пів копійки і в мене не вийшло. Тобто, на кладовищі ще нічого, а в машині технічний провал. Як на мене, картинка має бути не гірше ніж в «Картковому будинку».
Щодо переплетіння сюжету – я не згоден, якщо герої хоч якось будуть пов’язані то втратиться задум роботи, що не вимовний, але відчутний.
Перечитавши вчора сценарій, я звичайно, трохи його б переписав, можливо розширив останню новелу. Але ж пройшло багато років. Думаю, якщо я і повернусь до цієї теми то тільки в повному метрі. Хоча короткометражка була б непоганою.
Написав Дмитро Мойсеєв, 10:18 24.03.2015