Евгеніє, Ваше "кожен розуміє по своєму" це, звичайно, не переконливий аргумент, і я сподіваюся - ніяк не відмова від продовження вдосканалювати свій сценарій... А він, як на мене вартий того, щоби тему поглибити, бо знову, як і в період помаранчевої революції політичне прозріння для багатьох не настало - воно у протистоянні навіть серед близьких людей,- дуже уже вкорінений отой вплив стереотипів...

Це побажання стосується не лише до Вашого сценарію, а й до інших авторів. Події, як бачимо, стрімко міняються а відтак пильне око митця завжди у гущі подій віднайде щось свіженьке, що доповнить якоюсь виразнішою деталлю своїх героїв.

Загалом, добре було би провести конкурс сценаріїв, щоби відібрати краще для альманаху. Документальна хроніка є, її вистачить - а ось ігрове кіно із просвітницькою місією потребує таки дещо іншого вдумливого підходу.

Написав Федір Янько, 12:18 24.02.2014

Про що прагнула, про те і оповіла, цілком свідомо. Кожний розуміє по своєму :)
Дякую за коментар!

Написав Євгенія Петрученко , 19:28 18.01.2014

Як то кажуть - "бачили очі що брали, тепер їжте, хоч повилазьте"...

З іншої сторони якось пригадався дядя Міша Задорнов зі своєю байкою про злуку кобеля та суки хазяйвами-прибічниками різних кольорів-таборів-ідей в недалекому ще 2004 та отією фразою "увєлі кобєля"...

Так що легковажність героїні доволі таки цікавий розріз нині відбуваючогося препарує. Адже сама собою напрошується інтерпрітація тексту якась на кшталт цієї: доки мотивотворчим підґрунттям до чинення змін буде каприз (наразі дівочий, але не обов'язково), доти й триватиме топтання на одному місці й виспівування пісень які закінчаться виспівуванням пісень та топтанням на одному місці, ну й далі читається як заклик змінити чи то мотивацію, а чи то мотивованих...

Й звідси цікаво було б у авторки поспитатися - Євгенія, а чи це свідомий посил, а чи то випадковість й ви про щось зовсім інше прагнули оповісти?

Написав Геннадій Коваль, 15:34 18.01.2014