Світлячки_cценарій.doc
Коментарі
Я вибачаюсь - з техпричин поправка: ЖІНКА (засмучено)...
Марино, світло й щемливо. Проте, деякі є зауваги… Здається, зовсім зайвий титр: Літо 1980-ті рр. Зазвичай ці датовані титри подаються в означенні якихось значущих історичних подій і, як правило – в більш розгорнутому повному форматі. Дитинство чи юність(не мені Вас повчати) можна цілком означити іншими виражальними засобами. Ще, діалог один, ну, дуже вже, даруйте, корявий – випирає, порушує структуру всієї сцени, якийсь він, до того ж - без тіні смутку, повчальний
ЖІНКА
Олексію, ти б хоч раз приїхав би на кілька днів.
ВАРІАНТ:
ЖІНКА
(замучено)
Я так сподівалась… Що ти хоч колись та приїдеш надовше…
Чоловік мовчки дивиться у вікно. Повертається до жінка.
ЧОЛОВІК
Мамо, я працюю.
ВАРІАНТ:
ЧОЛОВІК
Мамо, я працюю, як проклятий! Я занятий…
Ну, і щодо початку… Не дуже вмотивовано виглядає, як ото герой ще маленьким, біжить в темряву до світлячків та довго блукає, а батьки чомусь зовсім не переймаються цим… Може вони на той час чимось своїм захопилися, цілувалися десь там у виноградній бесідці… А хлопчик вибіг, побачив – і знову побіг до своїх світлячків… Може, це якось травмувало його почуття й вилилось бумерангом у черствість до матері… Чи такого посилу не передбачалось зовсім?
Обирати, звичайно, автору. Успіху.
О, та я знову не ті "світлячки" мабуть, бачив... А проте таки відправляю зараз коментар.
Евгене, знайшов, доганяю))) А то я з причини таких вікопомних подій, вже коментаря у корзину відправив... Маринко, дістану зара - і надішлю...
Вже і я не знаходжу...
На Ютубі наберіть:
Фільм "Світлячки" (2005).
Євгене, щось не знаходжу нічого я тут...Чи це тобі лише здалося... Я вже деякі зауваги автру по сценарію ось зготував... Марино, запускати чи ні?
Ще не читав, але подумав, що цей фільм вже бачив ось тут:
http://www.youtube.com/watch?v=-7Jkt7mtsC0
Може назву змінити?
Геннадію, дякую за коментар. Поважаю вашу думку, але насправді, скільки людей читало цей сценарій, стільки різних думок було. Думаю, що екранізація цього сценарію відрізнялася б від самого сценарію, бо тут в основі лежить уява, а в кожного вона своя і тому робити такий фінал, яким він є чи змінювати його на більш "кінематографічний" (хоча, думаю, що фінал і так кінематографічний) це справа режисера. Мені як сценаристу, хотілося фінал виразити саме словами героїв, тому що протягом всього сценарію і так дуже мало слів, тому вони мають сприйматися інакше, ніж в забалаканому кіно.
Милий сценарій.. заспокійливий...
Та й виписаний наче не погано... читаєш, повстає якесь запитання чи щось не розумієш - а ось тобі й відповідь одразу ж в подальшому прочитанні відкривається... зокрема так й про світло було... ото думає - світло то світло, а воно б й не погано б було конкретизувати його, зробити більш осяжним, чи що... а воно тобі раз - й ось його вже й конкретизовано....
але, як завжди є своє але, бо воно наче й нормально все, але опісля прочитання якось знаєте, Марино, не виникає отого відчуття післяосмислення, чи що... бо якось всі карти розкрито й все під час знайомства відчуто, так що на післясмак нічого й не полишається... ото ж бо я й думаю, а може під час конкретизації отого сяйва та чим саме воно є для ГГ використати якись інший сценарний прийом, а ніж репліка... може більш кінематографічний... чи не дало б це дещо інший ефект від твору, а ніж він справляє на разі?
Євгене, це ще неекранізований сценарій. А щодо "Світлячків" 2005 року - подивлюся обов'язково.
Федоре, дякую за коментарі. З титрами - я згодна. Щодо діалогу - думаю, що його варто переробити, але зовсім інакше.
Написав Марина Артеменко, 09:36 26.11.2013