Останній екземпляр_сценарій.docxСценарій ігрового короткометражного фільму
Лоґлайн:
Він з діда-прадіда біля землі, але ж чи стачить його надовго, коли труд його не цінується, а до землі ставляться по-хижацьки…
Жанр: драма
Хронометраж: 7хв.
Коментарі
Геннадію, дякую, за «підручника для четвертого классу»…
Не будемо зациклюватись на інших підручниках, тлумачити щось про логлайн, бо в даній історії якось воно важкувато у цей логлайн й всі проблеми укласти, як одне ціле…
Від Вас же очікував не примітивного відфутболювання цих семи сторінок, а вдумливого, змістовнішого аналізу на фаховому рівні з проникненням у драматургію, бачення проблеми простих людей (хліб, вирощений їх руками ми ж бо споживаєм щодень…)Але така вже сьогодні тенденція нелюбові до цього люду простого, повсюдно цинізм і зневага – чи не від неспроможності «вумних» зробити вже ту благоту для всіх і для кожного – не лишень для себе… Хто це зробить, які прийдешні нові покоління?
Беззаперечно, що світ мінливий від свого витоку, іще від ТВОРЦЯ. Але ж і ми є творці – що засіваємо, те й пожинаємо… Ніхто чомусь не помітив в «Останньому екземплярі» іншої паралелі -лінії покоління прийдешнього, що забриніла над небокраєм… Якщо Грицько, син хлібороба ( бачить, як «цінується» труд батьків і ще – хоч і нехотя длубається в цій землі,то його випещений ровесник Владик, давно уже зрозумів, що можна красиво жити й на шару, якщо є надійні тили – батьки… І Владик всіляко захищає свого батька - споживача, котрому, що раз плюнути - відкупитися від аварії, та й від будь чого іншого – він, якщо й випиває, то «токо с нужнимі людьмі»… Чи можна з надією вибудовувати якусь світлу віру в те краще, коли в натурі Владика вже закладено руйнівні зерна споживача – він без тіні сумніву з утіхою розстрілює то горобців, то голубів… І «сівач добра», син хліборобів Грицько навіть не може завадити цьому, може з надлишку тої доброти, а з нею і слабкості своєї…
Доброта та надмірна в чомусь заважає і головному герою Іванові – він горбатиться за сто грамів - нездатен протистояти, відстояти тяжкий свій труд хліборобський… Але ж – він просто любить свою роботу, він не лакействує, як деякі визнані «зірки» нинішні - то на корпоративних вечірках, то на підтанцьовках у партій перед кожними виборами.
В чому ж розв’язка?
Та мабуть знову ж таки в тому Іванові - він і назрілий конфлікт у сім,ї із-за тих зароблених копійок переносить цілком приземлено: для нього бруд на руках - то зовсім не грязь – то земля…
Олександре, вдячний за Ваше «клас!» щодо фіналу))
Задумувалася кінцівка з елементами комедії чорної не без присмаку гіркоти…
Бо ж знову чи добре це чи погано, що ось такий він, Іван? А за цим вже напрошуються й роздуми інші… Чому ми такі, не гідні, не здатні відстояти більшого? Хліборобу б – своє… І творчий людині – також своє… Ото сидів би собі десь в тиші та спокійно пописував сценарії – на ниві попиту, здорової конкуренції, комусь це треба було би, а тобі б ще приходили і листівочки: а напишіть нам, будь-ласочка, ось таке…
Ех, той квітнень, мабуть не скоро… І так, понімаєте, холодно…
Геннадію, не будемо наївними щодо продюсування і т.-д... Можна з дозволу модераторів цього сайту започаткувати дискусію по цій темі, ну скажімо таку...АБИ Я БУВ МІНІСТРОМ КУЛЬТУРИ... А далі хай кожен висловиться, яким шляхом він би вивів країну із цього стану...Тим паче, народ підтримує, Вероніка он вже цікавиться -для чого писати сценарії?
Стосовно ж "Останнього екземпляру" то відповідь "далі буде" - і більш конкретною... А поки що, сьогодні вже щось втомився, йду на спочинок - усім хто тут, доброї ночі))
Ну так напевно при тому, що заводи робочим, землю "крестьянам", а пиво дітям... американським;)
А щодо пробивного агента, так то напевно й є основне у досвіді організації... все останнє так би мовити до цьго прибуде... варто ж колись почати... чи не так?
Геннадію, не вистачає господаря на землі - на південних землях - колисці одвічних соняшників та баштанів - картина одна й та ж: із року в рік - сонях, сонях, сонях... Земля виснажується, ніякої сівозміни... То при чому компартія?
Щось воно схоже на агітку компартії, тіки що немає прямого заклику до нової соціалістичної та великої контрреволюції...
Десь в мене в дитинстві книжка з історії радянської УССР для 4-го класу пилом припадала, так там подібні сльозні історії про пригнічення злюками-експлуататорами нетямущого робочого класу розповідалися...
Так що напевно таки розв'язки не вистачає.
Іване-Вячеславе, в тім-то й біда, що на тій змореній "землі-ріллі" не бачиться вже ні того хлібороба, за Вашим означенням "хахла-трипільця", ні того справжнього господаря - "частного собственника"...На цій ось ноті - й така розвязка...
Вдячний за увагу.
Олександре, також дякую... Таке виходить життя - пиво скрізь))
Наївні тубільці хахли-трипільці так і живуть серед своїх богів - Землі-Ріллі, Змилуваного спглядання усього живого через оргаїстичне зілля беребродженої, іле ними таки викультуреної пшениці. В тій "чистій сльозі хлібного дару" ані заломлюється, ані просвітчується бородатий привид "частнай собствєннасті"
Стиль сподобався, хочеться ще і з розвязкою!
Відверто сподобалось :) . Актуально й кінцівка класна.
P.S. Схоже, чи то вітчизняні кіносценаристи підтримують вітчизняний пивний алкоголізм, чи то такий вид product placement-у вважають найменш шкідливим :) . Словом, без пива нікуди :) .
Федоре... не в образу , але коментував не твір як такий, а сам конфлікт та спосіб його позиціонування.... бо чомусь мені так ввижається, що він дещо не в тому руслі поставлений... вірніше саме в тому, але нерв того конфлікту якось переінакшений й інтерпрітація йде по лінії соціальної взаємодії, статусності, споживальницької позиції й все оце інше з цьої взаємодії соціальної випливаюче...
Зверни дещо глибшу увагу на коментар пана Івана-В'ячеслава...
А потім пригадай загально відому приказку "Моя хата з краю"...
Додай до цього вірно винесену в голову кута основну цінність українця - землю...
ну а потім вже дай собі відповідь, чи дійсно хлібороба-українця зображено, а чи якогось, вибач на слові, викидня радянського способу господарювання... й тоді може з'явиться привід поговорити вже про нюанси драматургії, а не про основоположний її конфлікт...
Написав Геннадій Коваль, 20:51 27.11.2013