Дякую, пане Юрію, за коментар і за підказку "Людини покірної". При нагоді, обовязково прочитаю.

Написав Дмитро Бондарчук, 16:52 16.05.2013

Невдало застосована відома схема до нового матеріалу.Радянський вестерн часів пізнього застою, а отаманія – явище аристократичне.
Почитайте «Людину покірну» Л.Мосендза, там теж є піф-паф…і порівняйте.

Написав Юрій Сорока, 08:53 10.05.2013

Дякую за коментарі!

пане Геннадію, приємно, що Вам здалося динамічним, бо ж з цим ухилом і писався сценарій. А продовження, надіємося, буде, бо ж команда, яка працює над "запуском" цього сценарію - має неабияке бажання до повного метру =).

пане Володимире, так, звісно, драматургія традиційна =). ..... і хотілося б якось назворот вивернути жанр і "погратися" з його законами, але ж в українському кіні цей, як і більшість інших, жанрів не до кінця сформований - тож не упевнений, що вистачило б підгрунтя... хоча, можливо, і навпаки, саме протилежний підхід варто було обрати!, не упевнений, що в мене є однозначна відповідь ).

Написав Дмитро Бондарчук, 09:14 03.05.2013

Досить традиційна драматургія, що саме по собі не є погано. Тяжіє до.., якщо навіть не слідує, класичних драматургійних схем, можна навіть сказати, голлівудських)).

Це, звісно, не може бути апріорі неґативною ознакою, але й потребує відповідного ґрунтовного втілення стилістично, жанрово; а тим паче, що маємо історичні колізії, костюмовану історію, взорування на (перетворену) естетику вестерна…

Що можна вважати недоліком драматургії – вона надто явна, передбачувана; не кажучи вже, що сама назва сценарію відомим чином дезавуює розв’язку.

Можна сказати, що в цьому також є певний свій старозаповітний смак)), тим паче, коли сюжет вочевидь звертається до підліткової авдиторії; й це (така адреса), звісно, абсолютно слушно!

Стосовно актуальності сюжету. Його актуальність несподіваним (та чи вже таким несподіваним?) чином, даруйте, актуалізувалася ось цим: http://tabloid.pravda.com.ua/news/516bf098a723a/

А потім цим: http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/15464
42-urgant-vibachivsya-pered-ukrayincyami-za-nevdal
ij-zhart-pid-chas-programi-smak

Дарма, що згодом з’явилося це: http://provse.te.ua/2013/04/jak-ivan-urhant-vybach
yvsja-pered-ukrajincjamy-video/

Написав Володимир Войтенко, 14:49 01.05.2013

Динамічно.
Часом аж надміру. Але то напевно такий вже матеріал, що передихнути, а ні глядачеві, а ні героям часу немає.
Й напевно замало.
Адже історія такого прапороносця таки вимагає продовження.
Й звідси загалом сценарій бачиться як вдала експозиція, перший епізод до повного метру, власне за яким й має розпочатися сама історія.
Щоправда, тоді тут виходить, що вже забагато, адже 17 хвилин таки затянуто. Хоча з іншого боку скоротити буде не проблема.

Написав Геннадій Коваль, 20:45 30.04.2013