Приємно, що Вам, Євгеніє, сподобалось. Але навмисно Евгеніку писав через Е, а не Є, як напевно правильніше було б перекласти з російської, аби Ви не сплутали бувало зі своїм ім'ям. Але глибоко в душі таки мав надію, що Ви таки спутаєте;), адже це так легко зробити. Й в результаті виникає доволі таки чудова колізія, коли дівчинка на ім'я Євгенія популяризує ідеї Євгеніки - науки про покращення роду людського. Й оце Ваше - живучи так, вони страждають - як ніщо інше добре цю лінію провадить, що так цікаво втілилась в сценарії. Адже для сьогоденного суспільства етика Іова доволі чужа - бо хто прийме тезу про те, що в страждані людини щастя її. Чужа навіть етика Арістотеля з його евдемонією(щастям) як найвищою чеснотою, що далеко не завжди співпадає з задоволенням та вдоволенням. Для нас ближче радикальний гедонізм, за яким прийнятна лишень насолода, а все спотворене печаттю страждання має бути безжально стерте з лиця землі та з свдомості геть. Он й кориду нещодавно заборонили, адже ж бідолашні бички не мають права на страждання.

Отож напевно, якщо розвивати дану тему через диво-йогурт, то тоді напевно необхідно було б більш радикально вирішити, надавши деякої свободи страждаючим аби вони почували провину перед тою дівчиною й самі обирали той йогурт, а не ось так безтямно його приймали, не підозрюючи навіть про зміст та значення того вчинку. Отоді б доволі резонансна фільма вийшла.:)

Написав Геннадій Коваль, 19:35 04.05.2013

Щиро дякую за коментар, Геннадію, а також за нове ім`я,так мене ще ніхто не називав:)
Ви маєте рацію в останньому абзаці, але трішки не так. Є люди для яких єдиний вихід смерть...А живучи так, вони страждають.

Написав Євгенія Петрученко , 13:56 04.05.2013

Популяризувати ідею Евгеніки напевно й не ново, хоча й на часі, а з іншого боку й ризиковано, але враховуючи комедійність сюжету, то не надміру, адже з чого ще глузувати, та ще й так дотепно. Сценарій за темою дещо перекликається з вже екранізованим "Янголом смерті", а отже обидва вони створюють яку не яку, а тенденцію, в якій уособлюється своєрідні риси чорного гумору "по-українському" так би мовити.
Стосовно самого ж сюжету, то напевно слід дотиснути якось лінію зі здогадами глядача, якимось штрихом, а може навіть й окремою сценою з головною героїнею, більш глибше занурити глядача у образ дівчинки-благодійниці, аби фінальна сцена створювала таки отой когнитивний дисонанс, на який сценарій розрахований. Адже тільки но він (власне глядач) побачить вручення йогурту та ефект зникнення від нього, то розгадуватиме цю загадку й варіантів відповіді не так вже й багато буде - або добре чинить, або не дуже.
Ну якщо звісно на меті не було показати, що з маргіналізованих верств населення право на життя мають лише усміхненні, веселі та отримуючі задоволення від свого соц.статусу маргінали.

Написав Геннадій Коваль, 19:23 30.04.2013