Безсумнівно сценарій, окрім містичної стилізації міста, цікавий своєю методою звернення до сну, а саме до його специфічної логіки сплетіння розрізненного на перший погляд матеріялу в асоціативний ряд, що в результаті складає певну єдність, яку він ніби, завдяки тій же ж своїй логіці легітимізує як таку, що самим фактом цього працює на її ствердження в реальності як достаменно існуючої.
Але сам матеріал сну, тобто - зміст форми, викликає деяке нерозуміння, адже чи то він просто полишається не злитим у купу асоціативним рядом, або може читатися як промо ролик туристичного агенства (чи може мерії самого міста), а звідси трактуватися як рекламна акція, а чи то зміст його можливо розкритися лише для втаємничених. (Тут питання - якого саме роду втаємниченість має бути притаманна глядачеві шоб ті асоціації читати - чи просто мешкати у Львові, а чи щось інше?)
Отож як не знавець Львівських легенд й полишаюся у невизначеності.
Не дає спокою ота історія в капличці з яблуками - що саме вона мала означити, чи може символізувати? Чи є ця сцена основною для розуміння та прочитання історії, а чи наведена лише як одна з рівноцінних локацій?
Й сама зміна локацій - кав'ярня, театр, площа, капличка, цвинтар - чи є це символіка, а чи просто гарна картинка?
Ось такий ворок запитань.

Написав Геннадій Коваль, 12:18 18.04.2013