Пригоди нашого славетного гуцула у Санкт-Петербурзі_cценарій.rtfСценарій ігрового повнометражного фільму
Коментарі
Дякую. Юріє.
Що ж, невдача, так невдача.
Не розумію ось що.
Зав,язка можливо затягнута, можливо неякісно зроблена, можливо не смішна(у даному випадку це взагалі вирок), але ж сам іі сюжет - сини облажалися і подалися шукати щастя в чужих краях, від них немає вістей, тоді батько мандрує за ними - вона ж чітка і зрозуміла, це майже класика.... Це те, звідки я критики аж ніяк не чекав)))
Ну і хочеться зауважити, що навряд чи "неукраіньська держава" стане це заохочувати))).
Не намагагаючись захистити художні якості цього твору, мушу сказати, що мені хотілося подивитись на це не з точки зору украінськоі або неукраінськоі(відомо якоі) держави, а з точки зору Голівуду, а там, як думається, до лампочки і украінський націоналізм, і московський імперіалізм щодо Украіни. Причому, відповідаючи на питання Геннадія Коваля, відповім, що показувати цей фільм "планувалося" виключно в Украіні.
Шановний Євгене, зав'язку ще треба придумувати!
Пам’ятаю, зі «Скарбами» можна було б працювати, є там точне попадання, потужна інтонація, тенденція, вражаюче глибоке знання матеріалу…
А тут… невдача, яка може з усіма трапитися!
Гумор взагалі, а особливо,на теми нац регіональних особливостей - річ тонка… Мають бути глибинні підстави і під ту веселість гуцульського життя, і під геги.
Щодо гуцульської частини, то на цьому напрямку, в запропонованому Вами стилі найвищим досягненням у нас була «Трембіта». Якщо Вас тримає цей матеріал,перегляньте при нагоді.
А ще відомо, якщо втілюються теми, наприклад, етнополітичні , чи про національних героїв, то неякісно зроблена річ справляє зворотний,тобто руйнівний ефект.Цікаво, що пи цьому українська держава руйнується, неукраїнська - це заохочує, нагороджує . Є у нас і такі «художніки».
Важко не погодитися з зауваженнями Г.Коваля про зав’язку.
Пропоновані ж обставини чи початкова драматична ситуація ледве проглядається через і «густозаселеність» , і перевантаженість зайвим, зате з героїв пре оте все… не зовсім доречне, не смішне, місцями, дешева пиха, щедро здобрена якимись хворобливими пасторальними мотивами 19 ст,(все це не може бути просто так!) словом, радянсько-український псевдо стиль.
Але ж і «економна» експозиція з неба не падає. Люди вчаться років десять….
Пітімбургська частина віддалено нагадує Рязановські «Пригоди італійців в Росії».
«Сексуальна» лінія могла б бути окремим класним сюжетом.Сексуальною комедією.
Але, на жаль, загалом все це... навіть переписати неможливо, бо немає навіть теми. Ні, є… кілька російських прізвищ, на тверду четвірку.
Геннадію, дякую за увагу.
Кілька пояснень
Жанна і Настя живуть у великих апартаментах(в сценаріі - пентхауз), частина яких перебудовується у балетну студію. А на другій половині вони продовжують жити. Так буває. Відтак, з чого б ім лізти на будмайданчик за рулеткою?
Про 23 см. Взагалі то сценарій задумувався як стьоб з украіно-російських або синьо-помаранчевих мірянь отими самими. На цьому все стоіть)). Зрозуміло, я намагався зробити цю сюжетну лінію як можна меньш вульгарною, але предмет такий, що як не намагайся..
Про зайвих персонажів. Можливо, але якщо іх прибрати, дійсно, залишаться одні 23см. Ту ще казочка про двоє розумних, а третій - Марко. Шкода прибирати)). Може якось трохи скоротити зав,язку, а натомість більш деталізувати основну дію, бо там багато чого якось схематично показане. Заодно й додати гегів з відповідним рівнем вульгарності
Гег з ситуацією навколо фото Степана Андрійовича то без заперечення перл.
Литаври на дахах Петербурга - скоріше схожа на якийсь уламок меншовартісного комплекса нотка, що без заперечення має якийсь сенс, комізм її беззаперечно можливо та необхідно обіграти. Але тут слід подумати над аудиторією, якій фільм адресується. Чи прокат його по країнам СНД й не планується?
Сюжетна лінія навколо 23см кидає фільм в розряд "Американського пирога", та його російсько-ринкових аналогів на кшалт "Самого найкращого фільму". А зважаючи на те, що для розгортання сюжету та фабули вона не на останньому місці, то якось тематика інших жартів не дотягує до відповідного рівня вульгарності. Й не зрозуміло, звідкіля на будівельному обєкті взявся швацький сантиметр, на томість там неодмінно має бути присутня рулетка, на якій розмір необхідной гарно можливо показати не лише у горизонтальній площині, адже як відомо рулетка не гнеться. Для вимальовуємого гега це я думаю має якийсь сенс, хоча звісно, що то є дрібничка...
А загалом сценарій має дуже затянуту зав'язку. Що, в свою чергу, зобумовленно завеликою кількісттю головних персонажей, на презентацію кожного з яких тратиться велика кількість екранного часу. Звести до одного-двох. Батька-сина. Тим паче, що й в назву винесено пригоди одного гуцула, а не гуцулів. Та якщо прибирати зайвих персонажів, то й велика частка інших сцен виявиться зайвою, а отже доведеться вигадувати інші сюжетні лнії, напевно вже для розгортання дії у пітерських локаціях.
В тім, то буде напевно залежати від того, що саме полишиться в зав'язці й хто з персонажів таки увійде в новий варіант сценарію. Якщо такий буде звичайно.
Євгене, для назви, котра обіцяє багато, все ж, дуже мало пригод, мало перцю, а хотілося б… Мабуть, щоби розмахнутися, варто перенести героя до Петербургу значно раніше, це відповідатиме і сценарній структурі, і надасть більше простору для розвитку кульмінації у наступних актах. Зав’язка дійсно затягнута, вже було сказано.
Написав Федір Янько, 13:10 15.03.2013