Родинна вечеря_cценарій.docЛітературний сценарій ігрового короткометражного фільму
Коментарі
З Новим роком, друзі!
Генадію, де ж комедія? Здається трагедія. Батько вимушений попрати свої моральні цінності та потай піти, щоб ніхто не бачив, та їсти їжу, зароблену нечесним шляхом. Він їсть і плаче. У цьому сенс оповідання, головна ідея. Зараз уся країна плаче. Ми з такою надією голосували за незалежність країни, а отримали жебрацтво та сльози. Багато бувших республік Союза зараз живуть набагато краще за нас. Чому? У цьому повинна верхівка?
Я в багатьох своїх творах намагаюсь зробити соціальній аналіз сучасного суспільства та розібратися, чому ми живемо погано, а наприклад, норвежці, добре. Так, наприклад, в оповіданні "Крушение", на проза.ру. Його на сценарій переробити не можна, з цього оповідання кіна не вийде, суто література. Але....
Щодо моєї безсюжетності. "Крушение" - соціальний аналіз на тлі та з допомогою захоплюючого сюжету. Отже, твір може мати сюжет, або не мати - в будь-якому разі, він має бути цікавим. Зараз перекладу на українську та надішлю "Пляшку Шардонне", там ані крихітки сюжету, вся тканина твору складається з тонких деталів поведінки героїв, але хто читав, кажуть що дуже зворушливо. Та й несподіванність є. А ось "Око святого". Також перекладу і надішлю. Там з першого рядка починається загадка - скоєно вбивство. Але загадка полягає не в тому, як звичайно, хто вбив, а в тому - чому жертва сама спровокувала вбивство, чому вона жадала, щоб її було вбито. Суцільний сюжет.
Я б хотіла поміркувати в блозі на тему славнозвісних 37 сюжетів, але не знаю, на яку кнопку натискати, щоб увійти на свою сторінку блога.
Знову ж таки, друзі, з Новим роком - першим Новим роком після кінця світу!
Вікторіє, оце перечитую лишень друге Ваше оповідання, а вже складається враження про Ваш стиль...(Хоча може й помилкове враження)...
Адже Ваші тексти свідчать в бік того, що автор тяжіє в сторону створення історій безінтригових. Адже з перших же сторінок стає зрозуміло про що й чим все закінчиться...
Власне даний текст спочатку чимось нагадує варіацію на тему - "ой кохайтеся чорноброві, та й не з москалями...". А потім якось додається - кохайтеся, але шоб ніхто не помітив.
Особливо порадував отой образ батька в кінці, на кухні, коли донька не схотіла його турбувати, адже це родзинка вього твору, бо його наче й не передбачеш одразу, але він там доречний. Втім, може це й є особливість безінтригової драматургії, коли не важливо - що, а важливо - як...
Так що в майбутньому сценарії, якщо він звичайно буде, хотілось би якраз ото й бачити купу отих дрібничок, що висловлюють головний конфлікт та й творять ту комедію, що Ви її створили...
З новим роком та наснаги!!!
Історія сподобалася. Цікаво почитати сценарій!
З Новим Роком!:)
Історія "Родинна вечеря" наповнена драматургією: є сюжет, є характери... А головна героїня викликає симпатію.
Повторюся: цікаво почитати сценарій:)
Написав Юлія Алексеєва, 23:28 02.01.2013