Знайомий легкий імпресіоністичний, вишуканий стиль! Майстерно відтворено час (80-90рр), що сам був схожий на митця, а це сюжетне поле покоління, глибинні дослідження…

Гадаю, не випадково і Лондон…Адже, дістатися Лондона! Побувати за межами концтабору!

Не випадково і 1996-ий…
Андрію, коли я дістався до Лондона в 1996-ому, то саме в Східному, одразу ж на овочево-фруктовій розкладці («горка», про такий спосіб розкладки у нас тоді поняття не мали!) купив МАНГО і тут же, відійшовши кілька кроків, та-ак його жував!…
Продавець косився на мене і очевидно не розумів цієї трагедії моменту… «судьби людини»…і що стояло за цим споживанням… хоча б те, що є країни, в яких певні фрукти мають класове, вороже забарвлення, тобто заборонені. От розумієте, з’їсть їх людина і все зрозуміє про своє життя-буття… І загадкові манго серед них особливо небезпечні! Очевидно, своїм витонченим ароматом, що руйнує систему, потім ананаси, і навіть банани… Дозволені хіба-що апельсини, і то на Новий рік, і то у столицях…

До цих пір згадую комуністів, які воювали з фруктами, про людей мовчу.
То ж все так.
Ієрархія у Лондоні, і у циган! Це цікаво, як і введення в обіг знайомих літераторів, Ліни Костенко, «Бу-ба-бу» в повному складі: Андруховича, Неборака, Ірванця, а також Скрипки…

Але цей сценарій не про Лондон, а про Чорнобиль, тож на мою думку історія має бути локалізована навколо Волхвицького, експозиція дещо скорочена, ну і завершена у Британському музеї.

Фінал наочно ілюструє івтілені деї Карла Маркса.

Написав Юрій Сорока, 10:58 22.10.2012