Хто кого ображає зясовувати не будемо, видно з нашої переписки.Та і не місце, сайт СМ не пансіонат, і не собез для інвалідів, а відкрита професійна майстерня.


Прикро, що ви у своєму «сценарії» очевидно мимоволі, через те, що невідомо як і на що вчились, ображаєте українців.
Але то таке, не ви одна…

Навіть дрібні недопрацювання в політиці обертаються провокацією, у вас – спекуляцією.

Можливо інші твори кращі, прочитаю, напишу.

Написав Юрій Сорока, 09:55 02.08.2012

Дякую за поради. Працюватиму над текстом. Майстрами ж не народжуються, правда?) Єдине, що хотілося б зазначити: ви мене образили нізащо-ніпрощо, використавши мої слова в контексті табачниківщини. Просто в душу плюнули. Але то таке, хто на що вчився...

Написав Наталка Доляк, 14:31 30.07.2012

Дякую за допитливість, і за теплий, приязний відгук.
Спочатку відповім на Вашу цікавість.

Є у нас «реаліст» Табачник, який пише «у такому стилі» про галичан. Правда, він не називає це сценаріями, і навіть оповіданнями. Оце без претензій.

Так чи так, Ви пишете про трагедію.
Уявіть собі сценарій про Бабин яр, чи поставили б Ви так питання щодо якостей героїв? Це для наочності, речі, безперечно, не співмірні, але трагічні по-суті.

Так що необов’язково «виводити героїв дотепних та розумних» і автор цілком має право бути «реалістом», але зобов’язаний бути щонайменше діалектиком, якщо не намагається працювати в жанрі чи не хоче вибудувати новелу.

Українська література може собі дозволити відсутність ситуацій, перипетій, несподіваних фіналів і т.п. Бо наклад часом складає кілька примірників і непрофесіоналізм є приватною справою автора.

Інша річ, непрофесіоналізм режисера, усієї кіногрупи, кіностудії, країни, що фільм представляє.
В кіно інша міра відповідальності, тому є «традиція» доводити все до кінця, кожний матеріал в кіно має свою відповідну, іноді єдино можливу форму, а не як Вам забажається.(Власне, так і у справжніх письменників).

Кіно, це реактивний літак, література ж, це коник для качання дітлахів. От цього коника вже тривалий час і втягують в українське кіно, і в суспільні сфери.

У Вашому сценарієві відповідають мінімальним вимогам півтори новели. Вони наближаються до того, «як треба» в кіно. На мою думку, увесь сценарій варто зробити, «як треба». витратити пів-року рік, але таки зробити. Тема зобов’язує. І бути майстром.

З пошаною, читач.

Написав Юрій Сорока, 09:09 30.07.2012

Автор дійсно не має ніякого кінодосвіду, але попри це вдячний за відгук на текст. До того ж у автора немає жодних кінематографічних претензій. У автора було декілька реальних історій і він (тобто вона) їх виклала. А щодо того, що в тексті мало комедійної міфології, то автор переважно реаліст, тому й написав у такому стилі. Хотілося б поцікавитись - про заробітчанство треба писати лише в комедійному стилі і обов'язково виводити героїв дотепних та розумних? Автор цього не знав в силу свого мізерного досвіду у царині кінематографії. Але у автора є ще час, аби чомусь навчитись.
З повагою, автор.

Написав Наталка Доляк, 17:16 29.07.2012

Лише під кінець сценарію автор намацує єдино можливу у цьому матеріалі форму та інтонацію, - жанр комедійної міфології заробітчанства, але поки-що в аптечних дозах!

Натомість значно більше помітні меншовартісні засади, копіювання, а не будування ситуацій.На жаль, знущанням і приниженням протистоять переважно не розумні і дотепні, а безкультурні, захланні та обмежені герої.

Очевидно, що автор не має кінодосвіду, однак непогано володіє українською мовою, що цілком достатньо сьогодні для кінематографічних претензій.

Нічого не вдієш, триває процес олітературення еліт, як стадія морального розпаду суспільства.

Але це вже точно не до автора.

Написав Юрій Сорока, 16:08 29.07.2012