Незахищеність_сценарій.docСценарій ігрового короткометражного фільму
Коментарі
Насправді, ніяких подій, на основі яких це могло писатися, не існувало, можливо саме тому і утворився цей пробіл. От тому зараз і важно перероблювати, шукати логіки у самій собі... Але все одно дуже вдячна за Вашу допомогу. Буду працювати!
Оксано, приємно, що ми порозумілись!
Питання дуже влучне, бо через стилістичні ритми дійсно саме у тому місці є двозначності і Ви це відчули!
Так, це ключ, але слово «справжній» там стосується не варіанту сценарію, а самого життя, реальних подій, на основі яких це писалось.
Тобто я не взяв слово «сценарій» в лапки, і далі не уточнив.Тож речення в ідеалі мало виглядати приблизно так:
«а це інший «сценарій», можливо той, що був насправді у житті».
Щиро вдячна за коментар, пане Юрію! Зізнаюся, чекала його від Вас. Дякую за приємнів слова і за поради.
Дійсно, коли писала сценарій не те, що планувала історію про інше, а взагалі нічого не планувала, як писалося...
Зрозуміла Вашу думку щодо сцени, де Варя ховає дитину в шафі, але наразі ще не маю ідей як її допрацювати.
Хотіла запитати, що Ви маєте на увазі під словом "справжній"? Чи це і є той ключ до всього?
Сценарій належить загалом до цілісних, органічних, тобто з початком, серединою, кінцем, з пристойними діалогами.
Але, як це дуже часто буває, він не про те, про що планував автор.
І це звичайне явище в сценарній справі і зовсім не применшує талант автора. Так було з багатьма відомими кінематографістами, і так траплялися значні відкриття!
Але варто визначитися.
Бо проглядається тут дещо інше. І треба або дещо вже зовсім приховати, що потягне значних доопрацювань, або розкрити, що і дешевше, і цікавіше.
Але не залишати так, як є.
Бо такі незаплановані перспективи відкриваються! І цинічна мелодрама, і контраст тексту і дії і т.д.
Риторичне питання: якщо ви тендітна жінка, сирота, проживаєте одна, ключів від власної квартири друзям не давали, і тихо увійшовши з дитиною до помешкання, помічаєте на кухні світло і ймовірну присутність злодія, вбивці, чи сховаєте ви дитину у шафу, а самі рушите на кухню?
Героїня так вчинила. Вразливе місце, але ключ до всього.
Бо це або неправда, або той, що на кухні… свій.
а це інший сценарій, можливо справжній.
Хотів би не погодитися з Євгеном Чвіровим і відзначити зручний, перспективний, економний призабутий запис кіноповісті, так писав Довженко, Шукшин. Адже без переробок можна друкувати.
Не пропадати ж добру.
Євгене, дякую за коментар. Багато гарних порад, прислухаюся.
Оксано, вибачте, є кілька зауважень. Звичайно в міліції просять написати не “З моїх слів записано вірно», а “З моїх слів записано вірно і мною прочитано”.
Дуже сумніваюсь, що так швидко в Україні закривають особливо тяжкі справи. Хоча цей товариш міг просто дурити дівчинку, намагаючись здобути трохи грошенят. Але чому він потім ніяк не відреагував на те, що вона впізнала вбивцю? Це непереконливо. Так само непереконливо виглядають ще три факта: 1. Вбивці лише згвалтували Віру і залишили жити. Такого свідка відпустити?! Не вірю. От якби вона вирвалася, втекла. Але цього в сценарії немає. 2. Коля вбив Віру і навіть не пошукав, де ж поділася Надя. Якась неприродня поведінка для злочинця. Та майже й для будь-кого. 3. Богдан не читав щоденники Віри. Що він за людина? Святий? Хоча теоритично міг би й не читати.
Оформлення не зручне для читання, правда, я ж прочитав. Та якби ви оформили звичним для сценарія чином, то миттєво помітили б, скільки тут буде флешбеков. А це не дуже добре для кіносценарія невеличкого розміру.
В принципі всі мої зауваження не дуже складно виправити. Це і побажаю! Щоправда, не про всі я туточки розповів.
А історія зворушлива, не затянута. Є над чим замислитись, є з чим працювати.
Якщо подій не існувало, тим цікавіше. Не будемо ж у ленінських конспектах чи у Фрейді копирсатися!
Жіночого незахищеного «Бузикіна» створити значно важче, бо доброта, слабохарактерність там по іншому називається.
Але згадаймо Данелію, він не став «Осінній марафон» робити серйозною драмою, у нього це іронічна, здається, чи печальна, не пам’ятаю, комедія. Такі речі так розповідати! Підійти ледве не до заперечення жанру! І зробити чи не найвидатніший радянський фільм.
Тож якщо повернутися до згаданого шматка, коли героїня ховає дитину і йде на кухню, то є жанри, де це можливо.
Раджу доопрацювання здійснювати тільки після визначення жанру і тональності оповіді.
Як на мене, і Вам серйозно це оповідати не треба.
І в такому разі сценарій практично готовий.
І, ледве не забув, іменник в назві краще змінити на прикметник.
Написав Юрій Сорока, 08:06 08.08.2012