Перепрошую, відбувся технічний збій. Отже, якщо чоловік боїться відмовити своїй дружині, бо вона може піти від нього до іншого, то любовний трикутник тільки підкреслить соціальну проблематику.

Але це тільки мої ідеї, сценарій Ваш!

Написав Ігор Грабович, 22:20 14.03.2012

Ганно, мова не про наміри, а про їхню реалізацію. Соціальне кіно також вимагає впізнаваних героїв, чітких мотивацій та очевидного конфлікту.

Недостатньо сказати, що люди беруть хабарі. Потрібно показати, чому вони це роблять. І якщо чоловік краде, бо його дружина надто ненаситна у плану матеріальних благ, а герой боїться їїй відмовити, бо вонай ого може покинути, то любовни


Поки що я не бачу її у Вашому сценарії.

Написав Ігор Грабович, 22:16 14.03.2012

Шановний, Ігоре!
Ви правильно підмітили, цей сценарій перероблений з театральної пєси. Погоджуюсь, я недостатньо попрацювала аби вичистити його від театральних залишків.
Дозвольте мені не відповідати на окремі зауваження такі, як: "чому герой живе з такою дружиною?". Я не вірю, що серед всього кола ваших знайомих немає жодної подібної пари. Коли така родина ідентифікується серед одних кіл, вона также легко упізнається і серед інших.
Я хочу відповісти по суті.
Сценарій написаний для проекту "Україно, гудбай!". Наскільки я зрозуміла, головною метою цього проекту є прагнення зняти сучасне соціальне кіно. Холодильник, кредит, зясування стосунків з директором - все це має охарактеризувати певний соціальний прошарок населення сучасної України. Люди крадуть, беруть та дають хабари, а потім дивуються - чому вони живуть в такій державі.
Якщо прибрати все це та зосередитися на любовному трикутнику, чи буде відповідати такий сценарій проекту УГБ?

Написав Ганна Легка, 18:35 14.03.2012

Ганно, що сподобалося.
Насамперед фінал. Хлопчик, який краде прислані батьком гроші та відає їх чужому дядькові за можливість побачити феєрверк із пакетика чаю – знахідна неоцінена. Аплодую!

Власне фінал і є найбільш кінематографічним у всьому сценарії.
Усі попередні епізоди фактично позбавлені кінематографічної специфіки та образних деталей, які б характеризували персонажів. Ви пишете театральну п’єсу, дія якої відбувається у замкненому просторі і увесь рух там здійснюється через діалог, якого аж забагато.

Кінематограф насамперед тримається на фізичній дії. Звісно, є винятки. Наприклад, у судовій драмі діалог і є основним художнім прийомом, бо сам суд побудований як змагання сторін, і це змагання відбувається на словах.

Важко обійтися без довгих та детальних діалогів у картинах, які торкаються важливих світоглядних тем, особливо із життя інтелігенція усіх ґатунків, або у політичних драмах, у яких ведуться дискусії та з’ясовується позиція сторін.

Проте Ви пишете не судову («12 розгніваних чоловіків») чи політичну («Дж.Еф,Кей» ) чи якусь екзистенційну драму у стилі Еттори Сколи («Терраса»).

Ви розповідає по-суті побутову історію про безпорадного чоловіка, який опиняється між двох вогнів. А якщо це так, то зосередьте свою увагу на головному героєві, який може проявлятися і через діалоги, і через фізичну дію.

Що я б зробив? Насамперед визначився із головним героєм історії. Якщо це Сашко, то приділив би основну увагу йому. Хто він? Чого прагне? Як опинився у такій ситуації, коли його життя визначають інші люди? Звідки у нього така пилюча дружина і чому він із нею живе та ще й має двох дітей?

Хто його родичі, якщо вони так поводяться із ним?

Коли Ви дасте відповіді на ці запитанні, перед Вами одразу з’явиться Ваш герой. А коли з’явиться герой зі свою біографією, то очевиднішими стануть і мотиви його вчинків, відповідно, проявиться і конфлікт, як закономірний наслідок зіткнення різних характерів.

Тобто слід іти послідовно: від героя - до мотивів, і від мотивів - до конфлікту.

Щодо діалогів. Вони потребують економнішого використання. Ось Ваш перший діалог у сценарії. Він містить аж чотири різних мотиви. Перший, це мотив холодильника, якого слід заповнити. Другий, це мотив сестри, якого не любить дружина Сашка. Третій - це мотив наступного кредиту подружжя. І нарешті четвертий мотив – це мотив газового котла.

Це неправильно. Сценарій називається «Газовий котел – так одразу і переходьте до нього. Розмови про усі інше тільки втомлюють глядача і відволікають його від подальшого розвитку подій. Тим паче, що згодом у сценарії ні холодильник, ні сестра, ні кредит більше не з’являться.

Те саме зауваження стосується і подальших розмов. Директор надто довго з’ясовує стосунки із своїм підлеглим, все це не має жодного сенсу та значення для подальшого розвитку подій.
Так само як і діалог із інвестором та його абсурдні пропозиції. Мені важко судити, проте вони видаються малодостовірними. Тут слід шукати інші варіанти.

Перспективним мені видається любовний трикутник, який вникає наприкінці історії. Саме він здатен пролити світло на ситуацію, героїв та конфлікт.

Удачі!

Написав Ігор Грабович, 13:15 13.03.2012