[фр. Genre, від. лат. Genus — рід, вид] — групи екранних творів, об’єднані за схожими рисами їх внутрішньої будови. В основу жанру покладено певний тип зображення людини та навколишнього середовища, системи поглядів на світ. Це визначає зміну жанрово-композиційної структури творів. Жанр – певний набір схожих складових ознак, що дозволяють об’єднати фільми у споріднені типи.

Механічно чітку межу між різними жанрами встановити неможливо. Як і будь-яка, історично зумовлена категорія, жанри розвиваються, видозмінюються, у певні періоди відчувають тенденцію до злиття, взаємопроникнення або навіть розпаду. У кінематографі еволюція жанру відбувається з особливою наочністю.

Спочатку кіно перейняло жанровий поділ у більш давніх мистецтв – театру і літератури (драма, комедія, детектив), але з часом стало виробляти свої власні специфічні жанрові утворення. Особлива заслуга у формуванні кіножанрів належить Америці, де у 30-х роках ХХ ст. склалась і культивувалась найбільш чітка система стійких жанрів – вестерну, м’юзиклу, комедії, ґанґстерського фільму та ін. Але саме американські режисери частіше за інших наважувались на експеримент, іноді створюючи незвичні жанрові гібриди. Вони ж утвердили в 70-ті роки постмодерністську моду на змішування жанрів, нові (новаторські форми) прочитання старих сюжетів.

У сучасному кінематографі жанрова класифікація поповнилась новим поняттям „поліжанровість”, під яким розумієтються фільми з неймовірним переплетенням, здавалося б, несумісних жанрових конструкцій. Сьогодні не існує чіткої єдиної жанрової класифікації, але певні базові моделі корисно відзначити: комедія, м’юзикл, пригодницький фільм, дитячий, вестерн, екранізація, історичний, воєнний, бойовик, драма, мелодрама, жах, еротика. Див. „Поліжанровість”, „Гібридний фільм”.

Володимир Миславський,
„Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми”
(Харків, 2006)

Редакція для СМ: Віктор Глонь