Культурний центр «Кінотеатр «Київ» – 19-23 вересня…
З 19 до 23 вересня столиця України вже вп’яте прийматиме Дні турецького кіна. Завдяки зусиллям та підтримці Посольства Турецької республіки в Україні й особисто Надзвичайного і Повноважного посла Туреччини пана Мехмета Самсара, Фонду кіна й аудіовізуальної культури й Міністерства культури та туризму Туреччини подібні заходи вже стали частиною українського кінопроцесу, невід’ємною складовою культурного обміну й взаєморозуміння між нашими народами.
Цього разу добірку найкращих турецьких фільмів відкриває стрічка Чагана Ирмака «Народ мого діда» (2011). Фільм зроблено настільки майстерно, тонко й мудро, що він може стати окрасою будь-якого фестивалю. А близьким і зрозумілим для нас він стане ще й тому, що за глибиною психологізму, вектором тематичного спрямування й навіть інтонаційно творчість Ирмака тісно пов’язана з естетичними засадами, ще в 70-80 роках минулого століття, закладеними неформальною групою українських режисерів: Романом Балаяном, Михайлом Бєліковим, Костянтином Єршовим та В’ячеславом Криштофовичем.
Варто нагадати, що український глядач уже мав можливість познайомитися з творчістю Чагана Ирмака. Зокрема, в рамках минулого сезону демонструвалася його стрічка «Мій батько та мій син» (2004), яка стала знаковою для всього турецького кіна й задала йому новий рівень художнього осмислення дійсності. При цьому фільм підкорив серця найширшої глядацької авдиторії, вийшов у лідери прокату й став культовим явищем турецького кіна.
Нову картину представлятимуть славетний турецький режисер Чаган Ирмак, який уже є живою легендою, носієм та примножувачем культурних традицій свого народу, та актриса Гьокче Бахадир,
Оскільки мистці такого високого рівня не є частими гостями в Україні, в нас буде унікальна можливість поспілкуватися з ними, поставити свої запитання й, що важливо, одержати на них відповіді.
Не менш тріумфальними обіцяють стати й покази решти фільмів, представлених у цьогорічній добірці. Стрічка «Ніч мовчання» (2012) Реіза Челіка вже встигла завоювати «Кришталевого ведмедя» на Берлінському МКФ, взяти призи за найкращу жіночу й чоловічу ролі на Нюрнберзькому МКФ, тож вдячна й не надто балувана шедеврами українська публіка, впевнені, віддасть належне цій непересічній картині.
Загалом буде показано п’ять повнометражних фільмів різних жанрів, отже, нудьгувати не доведеться, слід лише налаштуватися на відповідну хвилю й відкрити серце для зустрічі зі справжнім мистецтвом, а про все решта ми вже подбали.
Кінотеатр «Київ», вул. Велика Васильківська, 19
19 вересня, середа
18:45 – прес-конференція
19:30 - коктейль
20:30 – урочисте відкриття Днів турецького кіно в Києві
21:00 – фільм «Народ мого діда» реж. Чаган Ирмак
20 вересня, четвер
19.00, «Лабіринт», реж. Толга Орнек
21 вересня, п’ятниця
19.00, «Ніч мовчання», реж. Реіс Челік
22 вересня, субота
19.00, «Джан», реж. Рашит Челікезер
23 вересня, неділя
19.00, «Порятунок. Кінцева зупинка», реж. Юсуф Пірхасан
До зустрічі в Культурному центрі «Кінотеатр «Київ»,
вул. Велика Васильківська, 19
http://www.kievkino.com.ua/uk/1164/index.html
ДНІ ТУРЕЦЬКОГО КІНА В КИЄВІ – ПРОГРАМА ФІЛЬМІВ
НАРОД МОГО ДІДА
Туреччина\2011\123
Режисер: Чаган Ирмак
Сценарист: Чаган Ирмак
Головний оператор: Гокхан Тір’які
Монтаж: Бора Гьокшінгьоль
У ролях: Четін Текіндор, Хюмейра, Зафер Альґьоз, Іґіт Озcенер, Гьокче Бахадир.
Виробництво компанії: Ay Yapim
Продюсер: Екрем Чатай, Мустафа Оґюз
Озан – десятирічний хлопчик, який живе в невеликому містечку на березі Егейського моря. Друзі сміються над ним, називаючи хлопчика «невірним», бо його дідусь Мехмет – іммігрант з Криту. Хлопець боїться того, що із ним перестануть спілкуватися його друзі. Він гнівається на свою родину, а особливо на дідуся. Озан кидає виклик родині словами «Ми – турки».
Мехмет Бей, дідусь Озана – власник магазину, і дуже поважна людина в місті. Він завжди допомагає людям вирішувати проблеми. Мехмет відомий своєю толерантністю, але поведінка онука не лише непокоїть, але й засмучує його.
Мехмет Бей та його родина були відірвані від рідної землі та вимушені мігрувати з Криту під час обміну населення, коли Мехмету було всього сім років. І тепер найбільшим бажанням дідуся є побачити перед смертю рідну землю. Саме ця мрія спонукає його кидати пляшки із листами всередині, в голубі води Егейського моря.
Чаган Ирмак, режисер
Чаган Ирмак народився в Ізмірі в 1960 році, закінчив Егейский Університет, Школу преси, факультет радіо та телебачення. У 1992 році він почав працювати в індустрії кіно, помічником режисера. Його короткометражний фільм "Зіграй мені, старий та мудрий", отримав перший приз Асоціації фотографії та кіно Стамбулу в 1998 році, а потім транслювався на каналі LFF. Потім він почав працювати режисером на телебаченні. Популярність прийшла до нього разом із фільмами "Asmalі Konak"(2002). Його перший художній фільм "Побажай мені удачі" був випущений в 2001 році. В 2005 році його третій художній фільм "Народ мого діда" отримав нагороду асоціації Турецьких кінокритиків.
Фільмографія:
2011 "Народ мого діда"
2010 "Принцеса, що спить"
2009 "В темряві"
2008 "Самотній"
2005 "Посланець"
2004 "Мій батько та син"
2001 "Побажай мені удачі"
**
ДЖАН
Туреччина\2011\106'
Режисер: Рашит Челікезер
Сценарист: Рашит Челікезер
Головний оператор: Алі Озел
Монтаж: Ахмет Джан Чакірджа
У ролях: Селен Учер, Сердар Орчін, Беркан Демірбаґ, Еркан Авджи, Iдил Єнер
Виробництво компанії: Defne Film
Продюсер: Рашит Челікезер
Усе, чого не вистачає закоханій парі зі Стамбула для щасливого сімейного життя, – це дитина. Але їм не вдається зачати її. Для того, щоб вберегти гордість Джемаля, вони вдаються до незаконних засобів усиновлення дитини. Ці божевільні спроби тільки доводять їх нікчемність та призводять до того, що пара розходиться. Розлучення переплетене з паралельним сюжетом, у якому недбала мати-одиначка виховує свого сина на ім’я Джан.
Рашит Челікезер, режисер
Рашит Челікезер народився в Ізмірі, Туреччина. Має ступінь в галузі кіно та телебачення, який він отримав в Університеті Dokuz Eylul. Короткометражні стрічки режисера, включаючи "Спогади звичайного дня" (1996), "Кокон"(1994)та Дует (1993), були показані на численних кінофестивалях. Він є режисером більш ніж 300 серій 12 різноманітних серіалів показаних на турецькому телебаченні. Його перший художній фільм «Три яблука, що впали з неба», знятий в 2008 році, отримав вісім нагород. П'єси Челікезера часто ставляться в театрах Туреччини та перекладаються на інші мови.
Фільмографія:
2011 Джан
2008 Три яблука, що впали з неба
Нагороди:
2011 Кінофестиваль Санденс "Спеціальний приз журі"
2011 Кінофестиваль Золотий апельсин в Анталії "Приз глядацьких симпатій"
**
ЛАБІРИНТ
Німеччина, Туреччина/2011/123'
Режисер Толга Орнек
Сценарист: Толга Орнек
Головний оператор: Бурак Канбір
Монтаж: Оґюз Челік
У ролях: Тімучін Есен, Мелтем Джумбул, Сарп Аккая, Різа Коджаолу, Умут Курт, Сем Бендер, Озан Білен.
Виробництво компанії: Ekip Film
Продюсер: Толга Орнек, Мурат Дортбудак, Роберт Малзан, Себастьян Попп
Потужний вибух прогримів на одній із пожвавлених вулиць Стамбула, забравши життя 95 людей. За терактом стоїть нова терористична організація. "Лабіринт" - кодова назва операції турецьких спецслужб для попередження ще більш руйнівної атаки, яка планується з метою нагнітання хаосу в єдиній демократичній мусульманській країні регіону, а також, щоб порушити крихкий баланс сил на Близькому Сході. Після першої атаки Туреччина стає ареною боротьби між терористами та офіцерами спецслужб Туреччини, Британії та США.
Це історія про невелику групу офіцерів турецької розвідки, які намагаються запобігти спробі терористичного угруповання здійснити підступний план по організації другого вибуху. Керує групою молодий, але досвідчений командир на ім'я Фікрет, який не має за плечима нічого, окрім важкої кар'єри офіцера, а також його колега Рейхан - одна з найкращих офіцерів розвідки і, до того ж, мати, яка намагається знайти золоту середину між вихованням чотирирічної дочки і кар'єрою офіцера. Незважаючи на позірну незворушність Фікрета, самовіддана боротьба й суворий досвід спільної роботи зближують їх.
Толга Орнек, режисер
Толга Орнек – турецький режисер, сценарист та продюсер, який отримав за свій документальний фільм “Галіполі” почесну медаль від Генеральної Дивізії Австралійського Ордену. Його перший повнометражний художній фільм “Машини революції” отримав низку національних та міжнародних нагород. Його другий фільм “Клуб неудах” отримав позитивну критику та зібрав 485000.
Фільмографія:
2012 Лабіринт
2011 Клуб невдах
2008 Машини революції
2005 Галіполі
**
ПОРЯТУНОК. КІНЦЕВА ЗУПИНКА
Туреччина \2012\106'
Режисер: Юсуф Пірхасан
Сценарист: Бариш Пірхасан
Головний оператор: Карлос Ріттер
Монтаж: Айлін Тінель
У ролях: Бельчім Більгін, Демет Акбаг, Асуман Дабак, Ніхаль Ялчін, Айтен Сойкок, Дамла Сьонмез, Явуз Бінгьоль,
Виробництво компанії: Biber Yapіm
Продюсер: Айсен Север
Іскрометна чорна комедія " Порятунок. Кінцева зупинка " належить перу Бариша Пірхасана та його сина Юсуфа Пірхасана. Це комедія, в якій беруть участь шість найвідоміших турецьких актрис в ролях головних героїнь. Стрічка "Подружки нареченої" доводить світу, що жінки можуть бути такими ж веселими і дотепними, як чоловіки, а робота Пірхасана доводить те саме про турецьких жінок. Все починається тоді, коли молода жінка Ейлем, психолог, переїжджає до свого нового будинку. Її покинув наречений під приводом того, що він не готовий до шлюбу, але невдовзі вона дізнається, що він зрадив її з її найкращою подругою. Ейлем не може позбавитися своєї депресії ніякими засобами, не допомагають навіть допитливі сусіди: стара діва Вартанус, владна перукарка з першого поверху - Фюсун, Ґонджагюль - співачка в кабаре, яка була служницею байдужого ватажка бандитів, Ґюльнур - жінка, яку час від часу б'є чоловік, та Тулай - неслухняна дочка Ґюльнур.
Юсуф Пірхасан, режисер
Юсуф Пірхасан - режисер, який працює в Стамбулі та Лондоні. В 2007 році Юсуф Пірхасан був режисером відомих серіалів "Кейт Модерн" для соціальної інтернет мережі Бебо, та "Елджи 15: Опір" для компанії Eqal. Працюючи з режисером Майком Фіггісом, Юсуф був художнім співрежисером стрічки "Портрет Лондона" - низки короткометражних фільмів, створених на замовлення Британського Інституту кінематографії до 50 річниці Лондонського кінофестивалю. Юсуф Пірхасан також активно працював у мюзиклах та короткометражках з такими акторами, як Клаксонз, Джкек Пенет, Пет Догерті, Боббі Вомек та інші. Він щойно завершив роботу над своїм першим художнім фільмом " Порятунок. Кінцева зупинка".
**
НІЧ МОВЧАННЯ
Туреччина\2012\92'
Режисер: : Реіc Челік
Сценарист: : Реіc Челік
Головний оператор: : Гокхан Тір’які
Монтаж: Реіc Челік
У ролях: Іліяc Салман, Ділан Аксют, Сабрі Тутал, Майсекер Ючел
Виробництво компанії: Kaz Film
Продюсер: Аніл Челік
Колона автомобілів, ошатно вбрані вершники та звуки барабанів і шалмеїв. Танцюють чоловіки, освітлені вогнями смолоскипів; жінки танцюють окремо від чоловіків. Це традиційне весілля у віддаленій частині Туреччини. Це шлюб за розрахунком, і наречені не мали вибору. Що трапляється, коли чоловік одружується на жінці, яка набагато молодша за нього? У цьому спокійному, глибокому фільмі, режисер Реіс Челік досить делікатно, без напружуючих саундтреків, змальовує трагічну історію незвичайної першої шлюбної ночі. Наречений тільки-но звільнився з в’язниці; більшу частину свого життя за ґратами він провів за вбивство двох поважних людей. Цей шлюб має покласти край кривавій помсті, яка тривала багато років. Після церемонії чоловік опиняється сам на сам зі своєю нареченою. Піднявши вуаль, він бачить налякані очі чотирнадцятирічної дівчинки. Він намагається бути з нею добрим та ніжним, але він відчайдушний, зламаний чоловік. Вона соромиться і намагається чимось його відволікти до настання ранку. Ніч минула, прийшов світанок, привівши із собою усіх родичів, які жадають побачити заплямоване простирадло, щоб впевнитися, що все пройшло, як треба.
Реіc Челік, режисер
Реіc Челік народився в Ардахані, східна Анатолія, в 1961 році, вивчав музику в Державному Університеті Стамбула та почав свою кар'єру в 1982 році. Працював політичним та економічним оглядачем. В середині вісімдесятих він почав робити свої перші документальні фільми та рекламні ролики. Брав участь у створенні приватного телебачення Туреччини. Стрічка "Нехай буде світло" ознаменувала його дебют, як режисера художніх фільмів, який отримав нагороду.
Нагороди:
2012 Берлінський кінофестиваль "Кришталевий ведмідь - Покоління 14 плюс - Найкращий фільм"
2012 Нюрнберзький кінофестиваль "Найкращий фільм", "Найкращий актор – Іліяс Салман", "Найкраща актриса – Ділан Аксют”
Офіційна інформація
З 19 до 23 вересня столиця України вже вп’яте прийматиме Дні турецького кіна. Завдяки зусиллям та підтримці Посольства Турецької республіки в Україні й особисто Надзвичайного і Повноважного посла Туреччини пана Мехмета Самсара, Фонду кіна й аудіовізуальної культури й Міністерства культури та туризму Туреччини подібні заходи вже стали частиною українського кінопроцесу, невід’ємною складовою культурного обміну й взаєморозуміння між нашими народами.
Цього разу добірку найкращих турецьких фільмів відкриває стрічка Чагана Ирмака «Народ мого діда» (2011). Фільм зроблено настільки майстерно, тонко й мудро, що він може стати окрасою будь-якого фестивалю. А близьким і зрозумілим для нас він стане ще й тому, що за глибиною психологізму, вектором тематичного спрямування й навіть інтонаційно творчість Ирмака тісно пов’язана з естетичними засадами, ще в 70-80 роках минулого століття, закладеними неформальною групою українських режисерів: Романом Балаяном, Михайлом Бєліковим, Костянтином Єршовим та В’ячеславом Криштофовичем.
Варто нагадати, що український глядач уже мав можливість познайомитися з творчістю Чагана Ирмака. Зокрема, в рамках минулого сезону демонструвалася його стрічка «Мій батько та мій син» (2004), яка стала знаковою для всього турецького кіна й задала йому новий рівень художнього осмислення дійсності. При цьому фільм підкорив серця найширшої глядацької авдиторії, вийшов у лідери прокату й став культовим явищем турецького кіна.
Нову картину представлятимуть славетний турецький режисер Чаган Ирмак, який уже є живою легендою, носієм та примножувачем культурних традицій свого народу, та актриса Гьокче Бахадир,
Оскільки мистці такого високого рівня не є частими гостями в Україні, в нас буде унікальна можливість поспілкуватися з ними, поставити свої запитання й, що важливо, одержати на них відповіді.
Не менш тріумфальними обіцяють стати й покази решти фільмів, представлених у цьогорічній добірці. Стрічка «Ніч мовчання» (2012) Реіза Челіка вже встигла завоювати «Кришталевого ведмедя» на Берлінському МКФ, взяти призи за найкращу жіночу й чоловічу ролі на Нюрнберзькому МКФ, тож вдячна й не надто балувана шедеврами українська публіка, впевнені, віддасть належне цій непересічній картині.
Загалом буде показано п’ять повнометражних фільмів різних жанрів, отже, нудьгувати не доведеться, слід лише налаштуватися на відповідну хвилю й відкрити серце для зустрічі зі справжнім мистецтвом, а про все решта ми вже подбали.
Кінотеатр «Київ», вул. Велика Васильківська, 19
19 вересня, середа
18:45 – прес-конференція
19:30 - коктейль
20:30 – урочисте відкриття Днів турецького кіно в Києві
21:00 – фільм «Народ мого діда» реж. Чаган Ирмак
20 вересня, четвер
19.00, «Лабіринт», реж. Толга Орнек
21 вересня, п’ятниця
19.00, «Ніч мовчання», реж. Реіс Челік
22 вересня, субота
19.00, «Джан», реж. Рашит Челікезер
23 вересня, неділя
19.00, «Порятунок. Кінцева зупинка», реж. Юсуф Пірхасан
До зустрічі в Культурному центрі «Кінотеатр «Київ»,
вул. Велика Васильківська, 19
http://www.kievkino.com.ua/uk/1164/index.html
ДНІ ТУРЕЦЬКОГО КІНА В КИЄВІ – ПРОГРАМА ФІЛЬМІВ
НАРОД МОГО ДІДА
Туреччина\2011\123
Режисер: Чаган Ирмак
Сценарист: Чаган Ирмак
Головний оператор: Гокхан Тір’які
Монтаж: Бора Гьокшінгьоль
У ролях: Четін Текіндор, Хюмейра, Зафер Альґьоз, Іґіт Озcенер, Гьокче Бахадир.
Виробництво компанії: Ay Yapim
Продюсер: Екрем Чатай, Мустафа Оґюз
Озан – десятирічний хлопчик, який живе в невеликому містечку на березі Егейського моря. Друзі сміються над ним, називаючи хлопчика «невірним», бо його дідусь Мехмет – іммігрант з Криту. Хлопець боїться того, що із ним перестануть спілкуватися його друзі. Він гнівається на свою родину, а особливо на дідуся. Озан кидає виклик родині словами «Ми – турки».
Мехмет Бей, дідусь Озана – власник магазину, і дуже поважна людина в місті. Він завжди допомагає людям вирішувати проблеми. Мехмет відомий своєю толерантністю, але поведінка онука не лише непокоїть, але й засмучує його.
Мехмет Бей та його родина були відірвані від рідної землі та вимушені мігрувати з Криту під час обміну населення, коли Мехмету було всього сім років. І тепер найбільшим бажанням дідуся є побачити перед смертю рідну землю. Саме ця мрія спонукає його кидати пляшки із листами всередині, в голубі води Егейського моря.
Чаган Ирмак, режисер
Чаган Ирмак народився в Ізмірі в 1960 році, закінчив Егейский Університет, Школу преси, факультет радіо та телебачення. У 1992 році він почав працювати в індустрії кіно, помічником режисера. Його короткометражний фільм "Зіграй мені, старий та мудрий", отримав перший приз Асоціації фотографії та кіно Стамбулу в 1998 році, а потім транслювався на каналі LFF. Потім він почав працювати режисером на телебаченні. Популярність прийшла до нього разом із фільмами "Asmalі Konak"(2002). Його перший художній фільм "Побажай мені удачі" був випущений в 2001 році. В 2005 році його третій художній фільм "Народ мого діда" отримав нагороду асоціації Турецьких кінокритиків.
Фільмографія:
2011 "Народ мого діда"
2010 "Принцеса, що спить"
2009 "В темряві"
2008 "Самотній"
2005 "Посланець"
2004 "Мій батько та син"
2001 "Побажай мені удачі"
**
ДЖАН
Туреччина\2011\106'
Режисер: Рашит Челікезер
Сценарист: Рашит Челікезер
Головний оператор: Алі Озел
Монтаж: Ахмет Джан Чакірджа
У ролях: Селен Учер, Сердар Орчін, Беркан Демірбаґ, Еркан Авджи, Iдил Єнер
Виробництво компанії: Defne Film
Продюсер: Рашит Челікезер
Усе, чого не вистачає закоханій парі зі Стамбула для щасливого сімейного життя, – це дитина. Але їм не вдається зачати її. Для того, щоб вберегти гордість Джемаля, вони вдаються до незаконних засобів усиновлення дитини. Ці божевільні спроби тільки доводять їх нікчемність та призводять до того, що пара розходиться. Розлучення переплетене з паралельним сюжетом, у якому недбала мати-одиначка виховує свого сина на ім’я Джан.
Рашит Челікезер, режисер
Рашит Челікезер народився в Ізмірі, Туреччина. Має ступінь в галузі кіно та телебачення, який він отримав в Університеті Dokuz Eylul. Короткометражні стрічки режисера, включаючи "Спогади звичайного дня" (1996), "Кокон"(1994)та Дует (1993), були показані на численних кінофестивалях. Він є режисером більш ніж 300 серій 12 різноманітних серіалів показаних на турецькому телебаченні. Його перший художній фільм «Три яблука, що впали з неба», знятий в 2008 році, отримав вісім нагород. П'єси Челікезера часто ставляться в театрах Туреччини та перекладаються на інші мови.
Фільмографія:
2011 Джан
2008 Три яблука, що впали з неба
Нагороди:
2011 Кінофестиваль Санденс "Спеціальний приз журі"
2011 Кінофестиваль Золотий апельсин в Анталії "Приз глядацьких симпатій"
**
ЛАБІРИНТ
Німеччина, Туреччина/2011/123'
Режисер Толга Орнек
Сценарист: Толга Орнек
Головний оператор: Бурак Канбір
Монтаж: Оґюз Челік
У ролях: Тімучін Есен, Мелтем Джумбул, Сарп Аккая, Різа Коджаолу, Умут Курт, Сем Бендер, Озан Білен.
Виробництво компанії: Ekip Film
Продюсер: Толга Орнек, Мурат Дортбудак, Роберт Малзан, Себастьян Попп
Потужний вибух прогримів на одній із пожвавлених вулиць Стамбула, забравши життя 95 людей. За терактом стоїть нова терористична організація. "Лабіринт" - кодова назва операції турецьких спецслужб для попередження ще більш руйнівної атаки, яка планується з метою нагнітання хаосу в єдиній демократичній мусульманській країні регіону, а також, щоб порушити крихкий баланс сил на Близькому Сході. Після першої атаки Туреччина стає ареною боротьби між терористами та офіцерами спецслужб Туреччини, Британії та США.
Це історія про невелику групу офіцерів турецької розвідки, які намагаються запобігти спробі терористичного угруповання здійснити підступний план по організації другого вибуху. Керує групою молодий, але досвідчений командир на ім'я Фікрет, який не має за плечима нічого, окрім важкої кар'єри офіцера, а також його колега Рейхан - одна з найкращих офіцерів розвідки і, до того ж, мати, яка намагається знайти золоту середину між вихованням чотирирічної дочки і кар'єрою офіцера. Незважаючи на позірну незворушність Фікрета, самовіддана боротьба й суворий досвід спільної роботи зближують їх.
Толга Орнек, режисер
Толга Орнек – турецький режисер, сценарист та продюсер, який отримав за свій документальний фільм “Галіполі” почесну медаль від Генеральної Дивізії Австралійського Ордену. Його перший повнометражний художній фільм “Машини революції” отримав низку національних та міжнародних нагород. Його другий фільм “Клуб неудах” отримав позитивну критику та зібрав 485000.
Фільмографія:
2012 Лабіринт
2011 Клуб невдах
2008 Машини революції
2005 Галіполі
**
ПОРЯТУНОК. КІНЦЕВА ЗУПИНКА
Туреччина \2012\106'
Режисер: Юсуф Пірхасан
Сценарист: Бариш Пірхасан
Головний оператор: Карлос Ріттер
Монтаж: Айлін Тінель
У ролях: Бельчім Більгін, Демет Акбаг, Асуман Дабак, Ніхаль Ялчін, Айтен Сойкок, Дамла Сьонмез, Явуз Бінгьоль,
Виробництво компанії: Biber Yapіm
Продюсер: Айсен Север
Іскрометна чорна комедія " Порятунок. Кінцева зупинка " належить перу Бариша Пірхасана та його сина Юсуфа Пірхасана. Це комедія, в якій беруть участь шість найвідоміших турецьких актрис в ролях головних героїнь. Стрічка "Подружки нареченої" доводить світу, що жінки можуть бути такими ж веселими і дотепними, як чоловіки, а робота Пірхасана доводить те саме про турецьких жінок. Все починається тоді, коли молода жінка Ейлем, психолог, переїжджає до свого нового будинку. Її покинув наречений під приводом того, що він не готовий до шлюбу, але невдовзі вона дізнається, що він зрадив її з її найкращою подругою. Ейлем не може позбавитися своєї депресії ніякими засобами, не допомагають навіть допитливі сусіди: стара діва Вартанус, владна перукарка з першого поверху - Фюсун, Ґонджагюль - співачка в кабаре, яка була служницею байдужого ватажка бандитів, Ґюльнур - жінка, яку час від часу б'є чоловік, та Тулай - неслухняна дочка Ґюльнур.
Юсуф Пірхасан, режисер
Юсуф Пірхасан - режисер, який працює в Стамбулі та Лондоні. В 2007 році Юсуф Пірхасан був режисером відомих серіалів "Кейт Модерн" для соціальної інтернет мережі Бебо, та "Елджи 15: Опір" для компанії Eqal. Працюючи з режисером Майком Фіггісом, Юсуф був художнім співрежисером стрічки "Портрет Лондона" - низки короткометражних фільмів, створених на замовлення Британського Інституту кінематографії до 50 річниці Лондонського кінофестивалю. Юсуф Пірхасан також активно працював у мюзиклах та короткометражках з такими акторами, як Клаксонз, Джкек Пенет, Пет Догерті, Боббі Вомек та інші. Він щойно завершив роботу над своїм першим художнім фільмом " Порятунок. Кінцева зупинка".
**
НІЧ МОВЧАННЯ
Туреччина\2012\92'
Режисер: : Реіc Челік
Сценарист: : Реіc Челік
Головний оператор: : Гокхан Тір’які
Монтаж: Реіc Челік
У ролях: Іліяc Салман, Ділан Аксют, Сабрі Тутал, Майсекер Ючел
Виробництво компанії: Kaz Film
Продюсер: Аніл Челік
Колона автомобілів, ошатно вбрані вершники та звуки барабанів і шалмеїв. Танцюють чоловіки, освітлені вогнями смолоскипів; жінки танцюють окремо від чоловіків. Це традиційне весілля у віддаленій частині Туреччини. Це шлюб за розрахунком, і наречені не мали вибору. Що трапляється, коли чоловік одружується на жінці, яка набагато молодша за нього? У цьому спокійному, глибокому фільмі, режисер Реіс Челік досить делікатно, без напружуючих саундтреків, змальовує трагічну історію незвичайної першої шлюбної ночі. Наречений тільки-но звільнився з в’язниці; більшу частину свого життя за ґратами він провів за вбивство двох поважних людей. Цей шлюб має покласти край кривавій помсті, яка тривала багато років. Після церемонії чоловік опиняється сам на сам зі своєю нареченою. Піднявши вуаль, він бачить налякані очі чотирнадцятирічної дівчинки. Він намагається бути з нею добрим та ніжним, але він відчайдушний, зламаний чоловік. Вона соромиться і намагається чимось його відволікти до настання ранку. Ніч минула, прийшов світанок, привівши із собою усіх родичів, які жадають побачити заплямоване простирадло, щоб впевнитися, що все пройшло, як треба.
Реіc Челік, режисер
Реіc Челік народився в Ардахані, східна Анатолія, в 1961 році, вивчав музику в Державному Університеті Стамбула та почав свою кар'єру в 1982 році. Працював політичним та економічним оглядачем. В середині вісімдесятих він почав робити свої перші документальні фільми та рекламні ролики. Брав участь у створенні приватного телебачення Туреччини. Стрічка "Нехай буде світло" ознаменувала його дебют, як режисера художніх фільмів, який отримав нагороду.
Нагороди:
2012 Берлінський кінофестиваль "Кришталевий ведмідь - Покоління 14 плюс - Найкращий фільм"
2012 Нюрнберзький кінофестиваль "Найкращий фільм", "Найкращий актор – Іліяс Салман", "Найкраща актриса – Ділан Аксют”
Офіційна інформація