Олесь Ульяненко (8.05.1962, Хорол – 17.08.2010, Київ) – український письменник.

Автор романів «Сталінка», «Дофін сатани», «Зимова повість», «Богемна рапсодія», «Вогнене око», «Син тіні», «Знак Саваофа», «Серафима», «Квіти Содому», «Жінка його мрії» та повістей «Там, де Південь», «Сєдой».

У співавторстві з кінорежисером Володимиром Тихим створив сценарії до повнометражних ігрових фільмів «Сталінка» (за мотивами власного однойменного роману) та «Дикі коні»; не екранізовані.

За роман «Сталінка» 1997 року Ульяненко отримав малу Шевченківську премію. Також був лавреатом премій журналів «Сучасність», «Благовіст» та «Кур'єр Кривбасу».

2009 року роман Ульяненка «Жінка його мрії» за висновком Національної експертної комісії з питань моралі був визнаним порнографічним, книгу вилучено з обігу. Ця справа мала значний суспільний резонанс і зрештою закінчилася капітуляцією сумнозвісної комісії, що претендує на роль офіційного цензурного органу.

**
Олесь Ульяненко: «Зняли б про козаків нормальний бойовик, це нормальний сюжет для бойовика, японці роблять на своїх самураях фільми-бойовики – це ж суперово, малеча преться з цього усього, зробіть з козаків, це ж були одірви-голови, йолки-палки, це ж була еліта нації»…