Одного разу на Дикому Сході, або Пригоди зі скарбами та чудовиськами
(Український вестерн)

Синопсис сценарію повнометражного ігрового фільму

Сценарій є дипломантом Всеукраїнського конкурсу "Коронація слова" 2012 року

Дія відбуваються під час Громадянської війни. Чета, що повернувся з фронтів Першої Світової і живе тихенько на хуторі, мобілізують червоні. У них він зустрічає Міру, доньку чиновника з Петербурга, яку арештували і збираються розстріляти, бо вона намагалася дістатися до палацу барона фон Шпіла біля села Шпілівки, що під Охтиркою. Казали, що у тому палаці могли бути сховані великі скарби, накопичені бароном фон Шпілом, один з найбільших слобожанських землевласників та промисловців. Червоні дізнаються про скарби від кількох полонених денікінських офіцерів, які теж полювали на золото, і вирішують, що статки барона мусить спрацювати на користь всесвітньої революції. Командири червоних: комполка Андрій Єрофеєв та комісар Борис Ліберман хочуть допитати Міру, яка начебто, зустрічалася з сином барона і знала про місцезнаходження скарбів докладно.

Але дівчина зваблює Чета і тікає разом з ним. Вона хоче забрати скарби собі. За мільйонами фон Шпіла також полює і сотник Славко Дубківський, який хоче стати українським героєм, здобувши мільйони для УНР. Починається гонитва за скарбами до якої приєднується і загін отамана Крученого, знаменита Вовча дивізія – орда жорстоких вбивць, які воюють проти всіх і мріють тільки про здобич.

Чет та Міра, Дубківський, червоні, Вовча Дивізія, всі поспішають до Шпилівки, біля якої, на високому пагорбі знаходиться маєток фон Шпіла, щоб захопити скарби першими. Та виявляється, що палац барона охороняє чудовисько – величезний і могутній голем, штучна людина, велетень, зроблений за допомогою ворожіння та каббали віденськими рабинами і проданий за великі гроші фон Шпілу. На честь господаря чудовисько називають Шпилем. Він шість метрів заввишки, йому не завдають шкоди кулі і, навіть, снаряди, не кажучи вже про холодну зброю. Шпиль трощить загони і бандитів і червоних, коли несподівано закохується у Міру.

Побачивши бойові здібності Шпиля, комісар Ліберман доповідає про них до Москви, у відділ «Ч» Надзвичайної Комісії, створений Феліксом Дзержинським для залучення чудовиськ і нечистої сили до революційної боротьби. Вражений доповіддю Лібермана, Дзержинський відряджає до Охтирки свого найкращого спеціаліста – комісара Генріха Люшкова на чолі зі спецзагоном латиських стрільців. Люшков впевнюється, що Шпиля, наче панцерник, не беруть кулі, то його цілком можливо використовувати у війні з ворогами молодої радянської республіки.

Таким чином скарби, яких начебто аж на два мільйони золотом, відходять на другий план. Але не для Чета, Міри, та сотника Дубківського, який плекає мрію купити за скарби зброю для армії УНР, щоб вона перемагала від Сяну до Дону. Та поки у Дубківського лише проблеми. Спочатку він потрапляє в полон до секти людожерів, але звідти його рятують Чет та Міра. Потім Дубківський п’є воду з поганого джерельця, через що у нього виростають віслюкові вуха. Комісар Ліберман, який не знає місцевих особливостей, має той самий клопіт. Окрім того і Дубківський і Ліберман кохають одну дівчину, доньку колишнього банкіра, яка намагається знайти себе у буремних подіях революції.

Чет, Міра та Дубківський таки захоплюють скарби: дві великих валізи з золотом. Намагаються втекти від червоних. Вони оточені, то в них один вихід – тікати берегами ріки Снів, краю вщерть населеного чудовиськами та дивами. Мандрівники вбивають кількох потвор, щоб врятуватися. Це дуже не подобається володарю ріки Снів Дідусю, таємному ватажку місцевої нечистої сили. Дідусь насилає на трійцю героїв свої вірних посіпак - Чорних Вершників, страшних чудовиськ, що можуть вбивати силою думки, а самі невмирущі. Чорні Вершники беруть Чета, Міру та Дубківського у полон і Дідусь віддає їх червоним, з якими має договір про невтручання, підписаний особисто Леніним.

Задоволені червоні вже святкують успіх, коли їх оточують загони махновців, що також почули про скарби. Комісар Люшков випробовує проти людей Махна нову зброю: чавунних роботів на гасових двигунах. У кожного з роботів на руці по два кулемета і вони трощать кінні загони махновців, бо не бояться куль. Після цього, комісар Люшков використовує Міру, як наживку для Шпиля, виманює того і намагається полонити чудовисько. Завдяки тому, що Шпиль підкорюється Мірі, а та виконує накази Люшкова, щоб врятувати Чета, операція триває успішно. Шпиля пеленають у кайдани та канати і готують до відправлення у Москву, де його збираються досліджувати, щоб дізнатися рецепт і налагодити виробництво невідпорних солдат революції, які рознесуть її перемогу на багнетах по всьому світі.

Але червоні зарано розслаблюються. Вони намагаються розстріляти Міру, як непотрібний контрреволюційний елемент. Шпиль бачить це, шаленіє, рве кайдани та канати, рятує дівчину і тікає. Його не зупиняють ані чавунні роботи, ані червона піхота. Він трощить і тих і цих, не дивлячись на те, що тепер кулі ранять його, а не відскакують, наче від каменю, як було раніше. Кажуть, що Шпиль став вразливий через те, що закохався. Шпиль слабішає і стікає кров’ю, але тікає. Комісар Люшков знову женеться за чудовиськом, щоб таки схопити його. Він боїться, що Шпиля можуть використати вороги революції.

Між тим Чету вдається звільнити Міру з лап Шпиля і втекти з нею. За ними женуться червоні, а попереду великі сили махновців. Здавалося б смерть неминуча, але несподівано з’являється сотник Дубківський, який зміг викрасти у червоних аероплан. Більше того, він зміг спуститися до пекла та пограбувати самого Дідуся, викравши у нього валізи зі скарбами барона фон Шпіла. Зі скарбами та на аероплані, трійця тікає.