Синопсис сценарію ігрового фільму із циклу «Заробітчани»

Пригодницько-романтична драма

…За основною професією Михайло програміст, за покликанням – талановитий музикант, а за натурою – романтик и шукач пригод. А по суті – самотній і неприкаяний представник «втраченого покоління». Він шалено хотів реалізувати себе. Тому за запрошенням товариша потрапляє спочатку до Канади. Але нудна робота в системі телевізійних комунікацій також не влаштовує його, як колись – робота в одному з НДІ у себе на батьківщині. Зв’язавшись з американськими «хіпуючими» гастролерами-«лабухами», він переїжджає до Вашингтону, а потім потрапляє до Нью-Йорку. Але і там не може знайти себе. За запрошенням свого нового друга – джазмена Саймона, він опиняється на човні, що прямує до Італії. Під час шторму його змиває хвилею у відкрите море, в якому він проводить цілу добу серед акул. І, зрештою, його рятує човен мальтійських рибалок…

Так він опиняється на Мальті…

Перебивається тимчасовими заробітками аж доки знову не зустрічає свого знайомого Саймона в одному з ресторанчиків в Сан-Джуліасі. 

Той береться йому допомогти з роботою і, скориставшись своїм знайомством з власницею готелю, влаштовує його на досить непрестижну роботу – прибиральником номерів…

Але Михайлу (Майклу) байдуже де і ким працювати. Він старанно виконує свої обов‘язки, а вечори проводить в ресторанах або зі своєю мальтійською коханкою.

…Одного разу, прибираючи в номері, він несподівано знаходить свою улюблену книжку в перекладі рідною мовою – це «Три товариші» Ремарка. Михайло помічає купу деталей і речей жінки, які вказують на те, що вони – близькі за духом люди. Михайло закохується в уявний образ невідомої мешканки готелю. Так починається його гра-полювання на жінку з цього номеру: щоденно він потайки читає кілька сторінок роману і залишає в ній закладки, а вона, підтримуючи гру, пише щось на берегах книжки. 

…Містечко досить маленьке і в кожній жінці, що гуляє по ньому герой вбачає власницю книги. Насправді книга – лише привід згадати і оцінити чи переоцінити своє життя.

Завдяки цій знахідці, Михайло починає відчувати справжні емоції і смак до життя. Він розлучається з мальтійською подругою, яку не любить по справжньому, несподівано заводить дружбу з підводним археологом, починає розуміти країну, в яку потрапив випадково і… все частіше згадувати свою.

Він намагається відшукати жінку – свою співвітчизницю скрізь (адже спілкуватися з клієнтами в номерах готелю робітникам суворо заборонено) і, зустрічаючись з людьми, починає розуміти, що завжди «краще там, де нас немає»…   

…Нарешті він вирішує закінчити цю інтригу і просто прийти в номер, познайомитись з жінкою. Але в цей час гине його друг-археолог і Михайло відкладає свій намір.

Коли ж він наважується на очне знайомство і приходить до номеру – виявляється, що жінка вже виїхала.

Михайло тяжко переживає чергову втрату. Мов уві сні прибирає номер і… знаходить книгу, яку йому залишила незнайомка. Але Михайлові вже байдуже. Він механічним рухом кладе книгу до кишені робочого халату.

Вдома, у повному відчаї, він гортає сторінки і на останній раптом знаходить кілька написаних похапцем цифр. Це  – номер телефону. Але – куди і кому телефонувати? За порядком цифр Михайло розуміє, що це номер його міста в Україні…

…Посеред ночі він схоплюється з ліжка і набирає номер довідкової аеропорту…