Синопсис сценарію короткометражного ігрового фільму із циклу «Заробітчани»
Динамічна міні-драма, що відбувається протягом однієї доби
…Анджея, одного з гравців польської футбольної команди, давно вже ніхто не кличе Андрієм. Він вже й сам ніби забув, що народився в Україні, в маленькому шахтарському містечку, де всі хлопчиська мріяли про «великий футбол». Але по справжньому «домріявся» лише Андрій: років десять тому перспективного хлопця помітив тренер-поляк і запропонував йому роботу масажиста з подальшою метою взяти його до своєї команди.
Андрій і досі вважає, що йому поталанило через його талісман – м‘яч з автографом «самого Лобановського», який він неймовірним зусиллям здобув від ватажка місцевої банди хуліганів на призвісько Марадона, коли йому було лише сім років. Цей м‘яч дістався Марадоні від його батька – шаленого вболівальника. Щоб отримати цей м‘яч Адрійко пішов на жорстоке знущальне парі: Марадона запропонував малому з‘їсти… склянку дощових черв‘яків. На очах у здивованої «братви», хлопчик виконав умови парі. Адже з дитинства йшов до своєї мети вперто і наполегливо…
…Все це лишилось в минулому – жебрацьке дитинство в провінційному містечку, ворожнеча з Марадоною, юнацьке кохання до дівчинки Олі, до якої він обіцяв повернутися «багатим і знаменитим». На доказ того, що виконає обіцянку, перед від‘їздом він залишив їй найдорожче – свій м‘яч.
Тепер Анджей-Андрій гравець іноземної команди. Але його зірка поволі згасає.
До того ж його все одно вважають «найманцем» і «чужинцем». Хоча на перший погляд у нього все «в порядку» - є красуня-дружина, дім, авто, все що належить мати гравцю відомої команди.
…Нині йому належить провести матч у себе на батьківщині в великих міжнародних змаганнях (Євро-2012). Напередодні від‘їзду від нього йде дружина до одного з його більш успішних колег, кредитори вимагають сплатити всі борги – за будинок і авто.
Все це стає останньою краплею в бажанні Андрія повернути собі колишній престиж і… свій талісман «м‘яч Лобановського», котрий, як вважає Андрій, колись приніс йому удачу. Але насправді чоловіка давно мучить ностальгія…
…Команду оселяють в престижному готелі. В коридорі Андрій випадково зіштовхується із чоловіком дуже схожим на його колишнього ворога дитинства – Марадону. З‘ясовується, що це дійсно він! Андрій дізнається, що тепер Марадона – бізнесмен і власник футбольного клубу, адже так само з дитинства був «поведений» на футболі, як і малий Андрійко.
За день до відповідального матчу Андрій вирішує швидко з‘їздити в містечко дитинства і відшукати свій м‘яч. Він втікає з готелю і бере таксі…
З цього починається його «одіссея» повернення до себе, справжнього.
…Подолавши чималу відстань, Андрій потрапляє в своє рідне місто, де його вважають «щасливчиком-іноземцем». Зустрівшись зі своїми колишніми друзями, вчителькою, сусідямі, він дійсно «розпускає пір‘я». Місцевий старий тренер розповідає про те, що пацани містечка так само марять футболом і мають до нього неабиякий хист, але їх нема кому виховувати, а про таку зірку, як Анджей годі і мріяти. А яка б була користь країні…
…Однокласник розповідає йому, що Ольга давно потрапила в залежність від Марадони, котрий дав гроші на лікування її матері і тепер живе в гарному купленому для неї покровителем, котеджі. Каже, що дівчина чекала на Андрія, а потім зламалася…
Підпоєний друзями, збуджений пригодами і спогадами, Андрій рветься до котеджу. Його заарештовує міліція. Але упізнавши в ньому відомого футболіста, і не знаючи, що робити далі, провінційні «менти-безпрєдельщікі» вивозять його в степ «від гріха подалі» і кидають там напризволяще.
Анджей без грошей і документів намагається повернутися в містечко, а звідти – на відповідальний матч!
…В степу зустрічає дивну родину, що живе в бараку ще з «радянських часів». Перезріла донька обіцяє вивести Андрія на трасу, але замість цього заводить ще далі. Вимагаючи від нього «кохання»…
Ледь спекавшись навіженої жінки, Андрій потрапляє до рук «збирачів кольорового брухту», котрі нищать проводку в степу. Банда бомжів вирішує позбутися небажаного свідка. Андрій тікає від них.
Брудний і побитий він нарешті дістається траси і голосує на авто. Авто зупиняється, підбирає Андрія. Андрій бачить, що в цьому авто їде… Марадона. Адже той теж упізнав свого колишнього суперника і мчить в містечко аби Андрій не потрапив до Ольги і не відбив її у нього.
Марадона нагадує Андрію, як той «жер черв‘яків» з його рук, як заради грошей і слави покинув дівчину і батьківщину. Що його кар‘єра виявилася «червивою». А він, Марадона, усіляко піклується і про те, і про інше. Адже тепер став порядною діловою людиною, котра приносить користь батьківщині, а Анджей – звичайний зрадник і банальний заробітчанин. Ще трохи часу – і він не буде потрібний нікому ані там, ані тут. Андрій не вірить йому. Марадона знову пропонує Анджею парі. Але цього разу воно «джентльменське»: якщо Ольга піде з Анджеєм -- той залишить Марадоні м‘яч. Адже в дитинстві він віддав його «здуру», а тепер цей м‘яч може стати реліквією клубу.
Анджей приймає умови. В містечку Марадона дає Андрію ключі від будинку Ольги, а сам лишається чекати в кав‘ярні навпроти…
Схвильований Андрій входить в будинок…
Через деякий час він виходить з нього з… м‘ячем.
Марадона виграв парі! Але посмішка поволі зникає з його обличчя: з гаражу виїжджає авто. За кермом Ольга. Анджей сідає в авто… Авто зупиняється біля кав‘ярні. Анджей кидає Марадоні на стіл м‘яч. Сідає в авто.
Анджей і Ольга їдуть на матч…
Епілог.
Місто дитинства Андрія. Стадіон. Андрій з дітьми. Вони обступили його. Андрій виховує нову зміну. Неподалік на трибуні на це дивляться старий тренер і Ольга…