Шкварка_сценарій.docCценарій ігрового короткометраєжного фільму зі сценарного альманаху «МАЙДАН. ІСТОРІЇ»
Коментарі
У мене не вистачає слів пояснювати свою позицію, якщо вона не зрозуміла зі сценарію і моїх попередніх коментарів.
Слава Україні!
Оксано, звісно ж, що не про суп мова...Мої зауваги якраз і були щодо того, аби Ваш сценарій вплітався міцніше у плин реальних подій, викликав довіру у глядача, а не обмежувавсь лиш відомими загальними фразами, що ,до слова таки проскакують у діалогах Ваших героїв.
"А про те, що кожен з нас повинен щось робити, щоб наша країна стала європейською, незалежно від того чи буде ця Європа юридичною чи просто формальною. Я закликаю саме до цього!"
Оксано, ви закликаєте до цього дивним чином. Ось дивіться. Звідки на майдані суп? Його хтось туди приніс. З якою метою? Щоб нагодувати тих, хто відстоює права суповара. Така в них умова: я тебе годую, а ти намагаєшся змусити президента підписати угоду з ЄС. Але приходить хтось третій і відбирає суп на користь собаки, котра ніяким боком чи хвостом в ЄС не прагне. Це називається нецільови використання коштів. Або - "развод".
Пане Федоре, дякую за Ваш коментар! Багато з чим не згодна. Сценарій не про собачку і не про суп, врешті-решт. А про те, що кожен з нас повинен щось робити, щоб наша країна стала європейською, незалежно від того чи буде ця Європа юридичною чи просто формальною. Я закликаю саме до цього!
Оксано, здається, назвати собачку було би краще таки Майданкою…
Далі… Факти є фактами, але ж кіно ігрове, тобто художнє… Відтак і наповнення має бути художнім і – переконливим… Тому погоджуюся з Евгеном, що сцена підгодовування собачки з чужого столу, дещо гальмує… Тобто, варто її обіграти переконливіше, етичніше чи що…
Я не думаю, що на майдані доступ до казана – вся і всім - без охорони, контролю… Гадаю, сцена виглядала би ліпшою, якби героїня чемно спитала дозволу, а вже за тим…
Друге… Якщо головною героїнею є Шкварка – то й надавати їй варто значно більше уваги – саме у перших сценах сценарію… Тобто – оті смажені пиріжки чи млинці на сковорідці з бабусею далі в сценарії нічим не пов’язані… Я читав і подумав – ось зараз героїня набере цих гаряченьких млинців у корзинку та й піде з ними, мов Червона Шапочка на Майдан пригостити людей, що на холоді мерзнуть… Отож, варто таку сцену додати:героїня всі пиріжки роздає, аж тут знаходить собачку, корзинка порожня… «Боже, чим же її пригостити?»
Фінал… Здається грубуватий діалог від коменданта зайвий… Щось треба б інше… Як казав один мій значно старший колега - тепліше би про людей – тепліше…
А якби собака не дочекалась? Ви знаєте, яка велика смертність собак на вулиці?
Цим сценарієм я висловлюю свою позицію щодо Європи в Україні. Ми можємо її будувати своїми руками і ділами, і нехай це буде просто рятування безпритульного цуценя. Кожен, хто стоїть на Майдані і робить щось для України не є чужим, а отже й їжа для моєї героїні не була чужою.
Вибачте, але така моя позиція і я просто не можу з Вами погодитись.
Саме так.
А що, їй потрібно було повертатися додому, а потім їхати на Майдан, набравши супу в термос???
Оксано, але ж в сценарії Надя приносить їжу для Шкварки не зі своєї кухні.
Євгене, щиро дякую за коментар! Хочу зазначити, що ця історія написана, опираючись на реальні події: http://forum.ua-vet.com/viewtopic.php?f=81&t=51957
Всі мотивації і мета героїні йдуть саме звідси. Не зрозуміла ваших слів щодо того, що Надя "годує песика чужими стравами"...
Назва сподобалась. Потім... Ну, я не знаю. Нібито Надя в свої 20 років доволі гарна дівчина, але годує песика чужими стравами, додому його не забирає, а хоче комусь підсунути. І їй це таки вдається. Що ж, героїня самотужки знайшла свою мету і з легкістю її досягла. Привітаємо її з цим досягненням. Але вона не зупинилась на цьому і пішла далі в тому ж напрямку.
В цілому досить мила комедія вийшла.
У мене знайомі є. Дуже хочуть жити, як в Європі, хочуть побудувати Європу в Україні. Лише за тиждень вони двічі дали хабаря. В них ніхто не вимагав, просто не хотілося в черзі стояти, по закону не хотілося.
Написав Євген Чвіров, 12:56 30.01.2014