Сценарій ігрового повнометражного фільму
Жанрові ознаки: пригодницький фільм, бойовик
Коментарі
Ще раз повага Поважному!
Грандіозна річ!Серйозна заявка! Можна вважати, Аркадію, Ви вже увійшли в новітню історію України!
Це не мило для москалів писати!
Звичайно, є вади, але на тлі здобутків,(про які поговоримо згодом)- це блохи.
Найбільша, - це «ружжо» на початку, у вигляді вбрання героя – «кубанка з овальною кокардою жовтого кольору на блакитному фоні. На жовто-блакитній нарукавній нашивці напис «UKRAINE» і білий тризуб. Це Макс Трейндлер».Та ще й це тренувальний табір Абверу, та ще й 1942 рік!
Пам’ятаючи це, не один я мабуть до 1943, до появи Шухевича шукав у сценарії сліди якоїсь української організованої сили, а її там нема!!!!!!!!!
Навіщо ж цей дивний натяк, де застосовано багатозначний прийом інверсії? Інверсія завжди ПІДКРЕСЛЮЄ, що подальші події, щонайменше привели до означуваного.
Ви з самого початку для нас установочно поєднали ОУН з німцями, і далі, все, що відбувається - йде під знаком отієї кокарди. Насправді ж там все не так, і коли згодом герой каже «Тікати від усіх!», пост-тоталітарний глядач задумається, навіщо йому ця каша.
Тож навіщо ж ці перші 50 самих по собі прекрасних сторінок чи то «приписувати» ОУН, чи то роздвоювати між Організацією і благородним анархічним антикомунізмом?
Наприклад, часто згадується якась Чернівецька агентура. Хто це, просто німецька чи йдеться про підпілля ОУН?
Ось як воно читається.
Я вже не кажу про кров отих совєтських солдатиків-оточенців.
І тут ми підбираємось до головного.
Все це пристойно і без ОУН, і так навіть краще, бо Ви виразно показали причини антикомунізму, і даєте свіжий новий погляд.
Пригадується, колись Вітя Суворов на провокаційне питання Гордона- от ви, разом з Бандерою, таким-сяким, виступаєте проти вічної совєтської влади, відповів: Я піду хоч з чортом проти комуністів.
Формально ОУН чи інші українські сили з абвером звичайно інколи пересікались, переважно до війни, та були подинокі епізоди на самих початках її, словом, від легіону Р.Сушка до деяких добровольців-диверсантів у 1941, але все це з чіткими договірними відносинами і метою.
А в 1942 році стосунки українців з німцями були вже з’ясовані, і бути з ними вже було підозріло, (дивізія «Галичина», окрема розмова і рахунок) хіба-що десь ще тягнулись стосунки поліційних підрозділів, які виборювали свою автономію, і зрештою, пішли у ліси.
Вважаю, у Вашому випадку у такому таборі краще обмежитись радянськими полоненими, простими радянськими антикомуністами.
Якщо ж брати історію ОУН, то тут вистачає цікавих документальних історій.
У Вас є окрема повноцінна історія (з 44 с.) про конференцію поневолених народів і спробу німців ліквідувати Шухевича-Чупринку.
Ви іноді вживаєте термін «оунівці»,- коли це кажуть енкаведисти, зрозуміло. В ремарці ж краще вже упівці, або повстанці, бо не всі упівці і повстанці були членами ОУН.
Прекрасний вибір теми і жанр оповіді.
Відсил до голоду і терору, - точна мотиваційна частина так званого «колабораціонізму».
Добре написано, читається з насолодою.
С.9 «Краще коли серед подвійних агентів буде наша людина».
Отака фраза може багато нашкодити. «Подвійність» тут руйнує конфлікт.
Перевербовані, це не подвійні, Тож краще «перевербованих».
Моя пошана, пане Юрію, а також подяка за розгорнутий відгук. Так, зауваження справедливі. Звісно я не дотримався деяких історичних відповідностей, та й особливо не прагнув, мета взагалі інша - розгероїзувати комунізм в історії Другої світової. Звісно якщо станеться диво, сценарій запрацює, я візьму до уваги Ваші зауваги і перепишу все заново.
Написав Аркадій Поважний, 20:42 04.08.2013