Дякую за коментар! Дякую, що читаєте!
Будемо робити висновки!

Написав Сергій Шевченко , 10:36 07.04.2013

Надто велика частка умовності в реалістичній оповіді.

Або навпаки, забагато реалізму як для мистецтва.

Ситуація для комедії, а пишеться совковий роман.

Досить болючий контрапункт, коли читаєш.

Що робити з совковістю героїв чи кому цікава деградація?
Патологічне блукання навколо відділку міліції… Ледве не «стокгольмський синдром».

Словом, є проблеми жанрові, трохи – структурні.

Затягнута експозиційна ілюстрація «житлових» поневірянь героя.
Це й так констатує Дільничий, кажучи, що «і дурневі ясно, що він забрав малого, щоб тут жити».
Тож почати можна і з 22 чи 23 сторінки, коли забирають Сашка…
Поки-що, загалом, за духом, це 95 відсоткове «мило» для російського ТБ.Там деградацію подають як норму.
А за формою це, все-таки, література, що по відношенню до кіна ще гірше.

Написав Юрій Сорока, 15:06 06.04.2013