Полювання_сценарій.rtf
Коментарі
З Вами, Юрію, важко не погодитись.
Я його тільки написав, одразу відчув, що все занадто розмито та розпорошено, між собою слабенько пов'язано, часом умовиглядно, а ніж образно.
А отже взагалі треба звести до двох-трьох епізодів та стількох же локацій.
Юнак, ні, не філософ, звичайний "обиватель". Хоча поєднати образ хлопця та юнака в один, то цікава ідея. Якщо повернуся до цього сценарію, то обов'язково зауважу.
Наразі ж дякую за коментаря та слушні зауваження!
Зроблено з вселенсько-поетичним розмахом! Може бути.
Інша ж структура передбачає утряску – усушку персонажів , а то і ЮНАК, і ХЛОПЕЦЬ на такому короткому метрі… Чи ЮНАК не філософ? Разом з тим, майданчик-простір можливо варто ще ущільнити, щоб було чіткіше видно, хто яку бабку кришує…
Це звичайно не «Мир душі…», що він мені нагадує назвою і розвоєм «Благослови детєй и зверей» Стенлі Крамера.
О, назви були!
Хіба в таке кіно не підеш?
І в «Мир душі…» пішов би, бо це класно. І не може не вийти щось пристойне.
«Полювання» можна вважати умовно українським стилем в сценарній техніці, коли монтується емоційно, як у пісні, - далекі, складні асоціації, ослаблена дія. Якийсь сенс, певна річ, у цьому є, цуратися цього не варто, тут грузить треба і грузить образність…
А знаючи Ваші можливості у виразності, філософській наповненості, то... зрозуміло, що могли б.
Але цей матеріал тяжіє не до споглядальності, а до чи не єдиного чіткого парадоксального ланцюга тіньових подій, де оте ніби легеньке пивко травка, наркота туго і математично уплетені з низкою ланок і ментами.
Написав Юрій Сорока, 17:10 07.02.2013