Сценарій ігрового короткометражного фільму
Проект фільму за сценарієм «Гра в дорослих» став у січні 2012 року фіналістом Всеукраїнського конкурсу сценарїів короткомeтражних фільмів «Тандем», що проводився Мистецькою формацією Wiz-Art (Україна, Львів) та французькою асоціацією Cine Fac (Франція, Париж).
Світлина: lifetips.org.ua
Коментарі
Дуже шкода, Юрію і Остапе, що ви не вмієте читати між рядків і сприймаєте твір поверхово, а ваші запропоновані фіналі занадто банальні і передбачувані.
=)
Остапе, поділяю Ваші міркування і варіанти!Але автор Марина хоче, щоб глядач "зробив якийсь висновок для себе", тобто очевидно за трагічний фінал.Тоді, Остапе Ваш варіант варто продовжити, наприклад, мама, що повернулася, бере сірники і запалює...
Дуже дякую за коментарі. Але, мабуть, я все-таки не можу погодитися з усім. Тому що це камерна історія. Навіщо додавати щось іще, якщо воно не потрібне. Якщо сценарій може існувати без собаки, то навіщо його вводити? І більше того, це не "шмат життя без розвитку". Згадайте себе в дитинстві і ви зрозумієте, що коли дитина чимось захоплена вона не помічає того, що навколо неї. Тому і я робила акцент на головних героях.
Щодо фіналу, насправді, сценарій існує у двох варіантах - перший, який ви читали, і другий - з позитивним фіналом, було надруковано в березневому номері журналу "Дніпро".
Але фінал сценарію, розміщеного на сайті, мені, як автору, подобається більше, тому що він неочікуваний. Я розумію, що читачі хочуть, щоб історія закінчилася позитивно. Але, я вважаю, що з кожного сценарію читач має зробити якийсь висновок для себе.
І ця дискусія навколо сценарію дає зрозуміти, що все таки читач небайдужий до історії.
Пане Юрію, найбезнадійніший можна врятувати, але краще написати новий :)
Щодо цієї роботи: я би додав ще одного персонажа - собаку. Скоротив текст. Основний акцент - на перевдягання і гру дітей (особливо класний момент: Вина? Не відмовлюсь). За цим всім здивовано спостерігає собака.
Фінал: Хлопчик бере сірники. Перший сірник ламається і не запалюється. Ваня бере другий. Раптом на нього кидається собака і збиває його з ніг.
Оля: Джим (кличка собаки)! Джим, що ти робиш?
Клацають вхідні двері - на порозі зявляється мама дітей. Вона ошелешено дивиться на дітей.
Мама: Що ви із собою зробили? (принюхується) Що це? Газ?
Собака гавкає і розумними очима дивиться на дітей.
Однозначно, фінал треба зробити добрим. Для чого потрібен поганий фінал? Щоб налякати людей? Вони й так налякаються від історії. ІМХО
Остапе, навіть найбезнадійніший сценарій можна врятувати, дописавши щось спочатку, або додавши інший фінал.
По контрасту, чи в унісон теми, але тільки не банальність, тільки не закономірність, тільки не випадок з життя...
Цей сценарій не найбезнадійніший, багатьом подобається, бере призи...
у чому "фішка" сценарію? я тут побачив лише образ дітей, які грають у дорослих. із цього можна зробити коротенький соц ролик (буквально на хвилину-дві), але зараз соц рекламу роблять таку круту, що цей сценарій буде виглядати надто прямолінійним поруч...
Так, життя небезпечна штука. «Гра в дорослих» за внутрішньою організацією, за жанром схожа на кіноплакат. Надто прямолінійно. Життя, випадок... Але чогось не вистачає… Адже життя все-таки чимось відрізняється від художнього твору.
Це як спогади, мемуари, якщо їх намагатися екранізувати Вихоплюється шмат життя без розвитку, драматургічно не організованого, не вибудуваного.
У житті (спогаді) подія існує без розвитку,герої без розвитку, випадкові, більшість взагалі один раз з’являються. Художня річ примушує докладати зусиль, займатися розвитком, типізацією, тобто вкладати чужі слова в уста іншого, бо не виведеш же всіх, хто що й коли слушне з приводу основної дії казав та щось подібне.
В житті також надто багато персонажів. Отже, якщо нічого не змінювати, не додавати, не об’єднувати, не інтегрувати, художнього твору не отримаємо.
В даному випадку щось негаразд із фіналом.
Можливо, запропонувати цей ролик в якості реклами для зміцнення руху чайлдфрі?
Марино, ми не хотіли Вас ображати. Ми просто фантазуємо на тему твору, шукаємо інші форми, метаформи :) На жаль, саме для цього сюди викладаються твори, а не для хвалебних панегіриків. І якщо ви зможете віддалитись від твору і поглянути на нього збоку, уже без любові в руках, котра була у момент творіння, то Вам вдастся досягти більшого усвідомлення :)
Сірник бажаєте?)
Написав Остап Соколюк, 08:04 08.06.2012