Альфред Гічкок:

Щоб зробити видатний фільм, необхідні три речі ­– сценарій, сценарій і ще раз сценарій.

***

Я не письменник. Я можу вигадати сценарій, але мені лінь цим займатися з дня у день, тому на цю роль я запрошую професіоналів. Але, незважаючи на це, я вважаю, що фільми саспенсу, що створюють особливу атмосферу, все ж переважно належать мені одному. Мені не досить просто взяти чийсь сценарій і зафільмувати його на плівку. На щастя чи на жаль, я все повинен перекопати власноруч – але при цьому варто додержуватися обережності, щоб не зруйнувати цілісність задуму.

***

Правдоподібність не турбує мене абсолютно. Вимагати від оповідача, щоб він суворо дотримувався фактів життя, настільки ж смішно, як наполягати на тому, щоб живописець зберігав вірність натурі. На що врешті перетвориться такий живопис? На кольорову фотографію.

***

Створити фільм – це передовсім розповісти історію. Історія може бути неймовірною, але ні в якому разі не банальною. Вона має бути драматичною і людяною. А що таке драма, як не саме життя, позбавлене найнудніших подробиць?

***

Публіка полюбляє випереджати події, передбачати, що буде далі. На цьому можна вправно зіграти, контролюючи стереотипний хід думок… ми маніпулюємо думкою глядача і тримаємо його якнайдалі від того, що насправді станеться.

***

Для саспенсу, як правило, необхідно, щоб публіка добре знала про події, що відбуваються на екрані. Як на мене, таємниця рідко забезпечує саспенс. В класичному детективі, наприклад, саспенсу немає, там усього лише загадка для розуму. Детектив викликає зацікавленість, позбавлену емоційного забарвлення, а саспенс без емоцій неможливий…

Звідси висновок: публіку варто інформувати якомога повніше.

Читайте також про творчість Альфреда Гічкока британського періоду у статтях "Англійська спадщина Альфреда Гічкока" та "Hitch… in the Beginning" у рубриці ІСТОРІЯ...