Олег Чорний, кінорежисер та медіа-художник, член НСКУ та Української Кіноакадемії, matrix-info
27 квітня Пентагон оприлюднив на своєму офіційному сайті сенсаційну заяву та три відеозаписи із “нерозпізнаними літальними об’єктами”, скорочено – НЛО. Відео зняті ВПС США у 2004-2015 роках. Два з них з’явилися у мережі ще 2017 року, однак тоді американці пояснили, що записи є частиною матеріалів спеціальної урядової програми досліджень НЛО.
У короткій заяві Пентагону повідомляється, що мета публікації – запобігти поширенню чуток та версій щодо правдивості знятого відео. Також зазначено: військові дійшли висновку, що ці “атмосферні явища найкраще визнати як невстановлені”. Попри те, що усталений термін “НЛО” у заяві Пентагону не вживається, провідні світові медіа зреагували миттєво і під гучними заголовками повідомили, що американські військові оприлюднили записи НЛО. На сенсаційну новину відгукнулися численні експерти і коментатори, ентузіасти-дослідники аномальних явищ та публічні особи.
Зокрема, на шпальтах BBC кореспондент із питань безпеки Джонатан Маркус справедливо зауважив: “Захоплення усім незбагненним ніколи не зникало. А феномен НЛО, ймовірно, найбільш потужний із цих історій – він поєднує незвідані питання про те, чи є ще світи поза нашим, з конспірологічними теоріями щодо дій влади, особливо влади США”.
Тема НЛО, “летючих тарілок”, прибульців та контактів із ними справді вже понад століття стабільно викликає цікавість, а тому є однією з найпопулярніших у літературі та мистецтві. Варто згадати бодай один із найперших творів на цю тему – класичний роман Ґерберта Велса “Війна світів” 1897 року. Закономірно, що феномен “летючих тарілок” не міг пройти повз увагу кінематографістів, адже перші фільми в жанрі наукової фантастики з’явилися фактично одразу із народженням нового мистецтва. Однією з таких стрічок є “Подорож на Місяць” (1902) піонера кіно Жоржа Мельєса.
Науково-фантастичні фільми знімали ще у 1920-1930 рр., але справжній бум виробництва картин про прибульців розпочався у 50-х разом із активними спробами людства підкорити космос. Найбільше стрічок на цю тему зняли в Америці, що має найпотужнішу у світі кіноіндустрію. Першим фільмом про “летючі тарілки” та злого прибульця вважають американську стрічку 1950 року “Летючий диск” (Flying Source) режисера Мікеля Конрада. Того ж року у США вийшов серіал “Людина з летючого марсіанського диску”.
Термін “летючий диск” відомий ще з 1930-х, але в 50-х його замінив інший, який давно перетворився на усталений “мем” – UFO (Unidentified Flying Object – нерозпізнаний літальний об’єкт, або ж НЛО).
Сотні стрічок про НЛО та прибульців вже можна віднести до окремого жанру науково-фантастичного кіно. В цих фільмах відображається й усе різноманіття гіпотез, здогадок, неймовірних версій, фантастичних чуток, а також, без перебільшення, вірувань в існування позаземних істот, їхніх космічних апаратів та непростих стосунків між цими створіннями й землянами. Маємо достатньо прикладів і скептичного ставленням до цієї теми.
Чимало фільмів розгортають перед глядачами жахливі картини вторгнення та експансії: один із перших касових хітів на цю тему – “День, коли Земля зупинилася” (1951) Роберта Вайза. Популярні стрічки 80-90-х про жорстке протистояння із представниками позаземної цивілізації: “Хижак” (1987) Джона Мактірнана з Арнольдом Шварценеґером у головній ролі, а також “День незалежності” (1996) Роланда Еммеріха. Як злі прибульці захоплюють тіла тварин і людей: “Щось” (1982) Джона Карпентера, “Викрадачі тіл” (1978) Філіпа Кауфмана, серія фільмів “Чужий”.
Є стрічки й про змову американських урядовців, які приховують на секретній базі “літальну тарілку”, щоб опанувати новітні технології, наприклад, стрічка “Ангар 18” (1980) Джеймса Конвея. Фільм навіть випустили в радянський прокат, адже там критикувалися дії уряду США.
Багато фільмів, звісно, присвячені й дружньому контакту з прибульцями, зокрема картина “Прибуття” (2016) Дені Вільнева; деякі з них давно є класикою жанру: “Близькі контакти третього ступеня” (1977) та “Іншопланетянин” (1982) Стівена Спілберґа.
На тему вторгнення іншопланетян знято й чимало комедій, наприклад “Марс атакує!” (1996) Тіма Бертона, комедійна трилогія Барі Зоненфелда про парадокси співіснування землян та різних прибульців “Люди в чорному” (1997, 2002, 2012), стрічка фінського режисера Тімо Вуоренсола “Залізне небо” – візуалізація концепції про те, що летючі тарілки винайшли нацисти, які ховаються на темному боці Місяця, де планують реванш.
Деякі картини цього жанру отримали статус культових, наприклад, фільм Ніколаса Роуґа “Людина, яка впала на Землю” (1976), де свою першу головну роль зіграв співак Девід Бові; або здобули увагу глядачів та відзнаки за нестандартне висвітлення теми, як-от стрічка Ніла Бломкампа “Дев’ятий округ” (2009).
В українському кіно радянського періоду фільмів про НЛО та прибульців обмаль, як, до речі, й у доробках інших республік СРСР. Із вітчизняних картин на цю тему найперше, звісно, згадується задум фільму “Прибулець” Леоніда Бикова. Стрічку вже запустили у виробництво, збудували навіть велику декорацію “літальної тарілки”, коли Леонід Биков трагічно загинув в автокатастрофі. Десять хвилин акторських кінопроб “Прибульця”, де Биков планував зіграти й головну роль, дають можливість уявити, якою могла бути картина. Але Биков трагічно загинув в автокатастрофі в 1979 році. У 1982-му на кіностудії ім. О. Довженка режисер Борис Івченко (відомий за леґендарною картиною “Пропала грамота”) за цим самим сценарієм зняв стрічку “Зоряне відрядження”, яка, на жаль, не стала подією.
І ось нарешті вперше за роки незалежності в Україні було створено картину про прибульців та НЛО – це фільм “Сторонній” (2019) режисера Дмитра Томашпольського. Стрічка з успіхом демонструється на фестивалях та вже отримала кілька нагород, завдяки чому до її прокату долучився закордонний дистриб’ютор. Ми ж сподіваємося побачити “Стороннього” в кінотеатрах України цього року.
Дмитро Томашпольський тим часом розпочав роботу над проєктом “Простір” – фільмом, що створюється в умовах ізоляції під час карантину. За словами режисера, тема нової стрічки також пов’язана із іншопланетянами. На основі частини знятого матеріалу він уже зробив короткометражний фільм “Хто я?”/What Am I?, який відібрали для участі в конкурсі кінофестивалю науково-фантастичних картин, створених під час карантину, Fantaspoa 2020 у Бразилії.