Антон Філатов, Еspreso.tv
П'ятий рік поспіль українських фільмів у вітчизняних кінотеатрах стає більше. Незважаючи на нинішній спад кіновиробництва у нашій країні, за весь 2015 рік на широкі екрани виходять 23 українські фільми
Ми брали до уваги всі стрічки, що виходили у форматі як широкого, так і обмеженого прокату. Також у списку зафіксовані картини, що протягом кількох місяців демонструвалися разовими сеансами у багатьох українських містах. Так показувалися, зокрема, "Добровольці Божої чоти", "Сильніше, ніж зброя", "Голлівуд над Дніпром. Сни з Атлантиди" та інші.
Вітчизняні фільми в українському кінотеатральному прокаті (2015 рік)
- Чарівні історії: Еліксир доброти (2013), з 15 січня
- Сильніше ніж зброя (2014), з 22 січня
- альманах к/м "Нова хвиля" (2014), з 29 січня
- Добровольці Божої чоти (2014), з 31 січня
- OE. 20 LIVE IN KYIV (2015), з 26 лютого
- Люби мене (2013), з 26 лютого
- Побачення наосліп (2013), з 5 березня
- Все палає (2014), з 26 березня
- Z Джок (2014), з 26 березня
- Незламна (2015), з 2 квітня
- Моя русалка, моя Лорелей (2013), з 16 квітня
- Смертельно живий (2014), з 16 квітня
- Це я (2014), з 7 травня
- Голлівуд над Дніпром. Сни з Атлантиди (2013), з 14 травня
- альманах к/м "Великі короткі метри" (2015), з 28 травня
- альманах к/м "Місцеві" (2015), з 12 червня
- Олександр Довженко. Одеський світанок (2014) (стрічка демонструвалася разом із фільмом "Арсенал", 1929), з 10 вересня
- Брати. Остання сповідь (2013), з 24 вересня
- Загублене місто (2014), з 1 жовтня (стрічку вироблено у 2013 році. – НСКУ)
- Гетьман (2014), з 29 жовтня
- Пісня пісень (2015), з 12 листопада
- По той бік (2015), з 3 грудня
- Тепер я буду любити тебе (2015), з 31 грудня
Лише третина українських фільмів, що вийшли цьогоріч на широкі екрани, датовані 2015 роком. Загальна кількість наших стрічок у кінотеатрах виросла за рахунок минулорічних "запасів":
Хвиля документального кіно, що почалася в Україні після Євромайдану, вилилася в суттєве зростання неігрових стрічок у прокаті. Цьогоріч у кінотеатрах вийшло шість вітчизняних документалок. Натомість до 2013-го неігрових фільмів у наших кінотеатрах щороку було не більше двох-трьох.
Більше половини — 12 фільмів — із цьогорічних українських релізів були створені без залучення державних інвестицій. Це переважно документальні та малобюджетні стрічки.
Розподіл фільмів за копродукцією:
Найдорожчою із вітчизняних прем'єр 2015-го стала "Незламна". Її бюджет складає близько $5 млн. Стрічку з найменшим бюджетом визначити складно, адже одразу кілька фільмів знімалися на ентузіазмі й обчислити їх виробничу вартість неможливо. Наприклад, бюджет документальної картини "Все палає", за словами продюсера, склав близько 3 тис. євро. Ці гроші пішли виключно на те, що не могли власноруч зробити самі автори фільму.
Єдиною нашою стрічкою, що повернула вкладені у неї кошти після релізу в кінотеатрах, стала "Незламна". За словами продюсерів, їх фільм окупився після виходу в кінотеатрах у різних країнах. Однак остаточна сума зборів не оголошується. Ще кілька фільмів окупилися вже після виходу на ТБ. До останніх відноситься "Все палає" і ще пара малобюджетних вітчизняних прем'єр цього року.
Серед кінопрокатних компаній найактивніше займалася вітчизняним кіно Ukrainian Film Distribution, що вивела на широкі екрани чотири наші стрічки: "OE. 20 LIVE IN KYIV", "Незламна", "Гетьман" і "Це я".
По два українські фільми показали компанії:
- Артхаус Tрафік ("Все палає" і "Сильніше ніж зброя") (прокат стрічки "Сильніше, ніж зброя" організувало ГО "Вавилон'13". – НСКУ),
- 435 FILMS Distribution ("Люби мене" і "Моя русалка моя Лорелей"),
- 86PROKAT ("Брати. Остання сповідь" і альманах "Місцеві")
- KINOLIFE ("Z Джок", "Смертельно живий")
- Національний центр Олександра Довженка (альманахи к/м "Нова хвиля" і "Великі короткі метри")
- Big Hand Films ("Загублене місто" і "По той бік")
По одній нашій картині довели до широких екранів Galeon Kino Ukraine ("Пісня пісень"), B&H ("Тепер я буду любити тебе") і Одеський міжнародний кінофестиваль ("Побачення наосліп"). Кінотеатральні покази інших фільмів організовувалися самими їх творцями.
Окремим фільмам не проклали дорогу до вітчизняних кінотеатрів навіть престижні призи. Наприклад, зняті у копродукції з Україною стрічки "Під електричними хмарами" і "Милий Ханс, дорогий Петр" були відзначені відповідно на Берлінському і Московському кінофестивалях. Та незважаючи на це, вони так і не отримали прописку у наших кінообителях.
Є й вітчизняні фільми, робота над якими була завершена близько року тому, проте їх прокат пересунуто на 2016-й. Серед останніх – "Російський дятел" і "Політ золотої мушки", які обіцяють вийти на широкі екрани у січні й лютому.
Наступного року зростання кількості вітчизняних фільмів у прокаті обіцяє зупинитися. У 2016-му в наших кінотеатрах вже не назбирається більше десяти фільмів, знятих у попередні роки. А за рахунок нових стрічок, що наразі створюються в Україні, – 23 картини не набереться. До того ж і доля української документалістики у прокаті обіцяє знизитися. Результати бокс-офісу неігрових фільмів про Євромайдан і війну на Сході довели, що випускати подібне кіно у прокат — не доцільно.
* – власні підрахунки
Р.S.
Окрім названих у статті фільмів у малому українському кінопрокаті 2015 року були ігрова стрічка «Жучок», документальні фільми «Кобзар. Історія однієї книги», «Експедиція», «Заміж за іноземця», «Immigraniada», «Капелани» і чотири альманахи «Молоде українське кіно» творчого об’єднання «Вільні».