Синопсис сценарію ігрового повнометражного фільму 

 Весь задум в повній мірі може бути вичерпаний у назві.

Так, за назвою «Сни Тараса Шевченко» мають перегукуватися з подібним за назвою творінням відомого японського митця. Й тим самим не лише та не стільки долучати фільм до світового кінематографа, а певним чином розкривати сам жанр та задум фільму. Адже це має бути й фільм-роздум, і фільм-притча, й фільм-підсумок. З іншого боку й композиційно фільм також подібний, адже має становити собою низку майже не пов’язаних (хоча може й глибоко пов’язаних, адже все залежить від кута погляду) між собою кіноновел. Загалом, з п’яти епізодвів.

Світлина: life.pravda

На цьому аналогія до вказаних «Снів» японського митця закінчується. Але це лише початкова віха інтерпретації. Бо підстав до такої назви й через неї розкриття змісту всього кіно тексту загалом мається ще ціла низка. Найбільш поверхнева та очевидна, це наявність у творчості самого Т. Шевченка не лише творінь під номінальною назвою «Сон», адже як відомо таких поезій маємо в наявності три, але й стійкий мотив звертання до сновидіння як формальної характеристики побудови поетичного твору задля досягнення певної композиційної єдності. Втім, якби мова йшла про пряму екранізацію вищеозначених поезій, або їх опосередкований переклад на мову кінематографу, то й можливо було б полишитися на цьому поверхневому рівні номіналізації та інтерпретації. Але оскільки це не так, то він не стільки один з низки можливих, скільки один з низки щаблів, що мають вести у глибину назви.

Тут важливим стає саме традиція до звертання прийому сну в тому чи іншому виді мистецтва. Адже сон, видіння, марення як такі, дозволяють формально подолати просторово-часові закони й створити певну синкретичну характеристику світу, що твориться. Вивести його на рівень ірреальності, власне – поза часовості - поза просторовості. В рамках даного сценарію це дозволяє відтворити втіленість Кобзаря в сучасну культуру, в сучасне життя українського народу. Але знову ж таки, не пряму втіленість особистості поета, не втіленість його творчого здобутку як історично достеменного факту, але саме втіленість певних мотивів та тем творчості Т.Шевченка, їх відлуння в сьогоденні.

Втім, цим мотиво-тематичним  зв’язком тогочасся-сьогодення та його екранізацією задум не вичерпується. Адже поетика сну дозволяє поєднувати в собі значно більше просторів, часів, врешті-решт світів. А отже, за допомогою цього можливо, та й необхідно, відтворити й весь історичний проміжок, що відділяє нашу сучасність від нашої Шевченкової минувшини. Досягти цього можливо через певну експлікацію втіленості та вплетеності все тих же ж мотивів, тем, естетико-етичних цінностей у творчість українських митців означеного періоду часу. Хоча зрозуміло, що в повній мірі цього, в обмежених рамках екранного часу, досягти не вдасться.

Такими є просторово-часові рамки означеного задуму. Семантичні, смислові рамки, напевно, мають творитися певною метафоричністю матеріалу, посилом до певних, більш ємних тем, мотивів, цінностей. Але зрозуміло, що виписувати ті ємності, то означає чинити певну помилку, адже, як то відомо – поле семантичних інтерпретацій принципово нескінчене. Тому тут слід лише вказати на необхідність їх наявності задля забезпечення завершеності «сну» як композиційного прийому.

Ось такими є засадні витоки, а також й критерії до низки кіноновел, що їх має об’єднати спільна назва.  

• Повний текст синопсису (кожної з новел) читайте в доданому файлі...
• Сценарій СНИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА