втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Сценарій ігрового короткометражного фільму


Коментарі



Продовження буде! Дякую за розгорнутий коментар!

Написав Тамара Власова, 18:19 11.11.2012

Вдало, за допомогою лише самого опису одягу та зовнішнього вигляду, промальовується образ головної героїні. Така собі - рокова дама.
Далі йдуть літа дівочі - й тут чистоту душі втілено й сорочці з косою, й дружбою з братами меншими (хоча тут дещо перегинається ота експлуатація тваринок, що створює трохи інші очікування від подальшого), й з наївною вірою у світле майбуття. прагненням допомогти, та й втіленням прагнення того вжиття.
Й кохання перше - довірливо по дитячо-дівочому.
Далі образ бізнес-леді, вималюваний теж доволі пристойно - принаймні досить добре уява той образ за пером автора вимальовує.
Артемій - цілком звичайний чоловік, зобразити його типовість також вдалося добре, зустріти такого в житті - звичайна річ й я, як глядач, вірю в це.
Чоловік та дитина персонажі другорядні, так що їх образ й не дуже важливий.
Але далі починаються певні розбіжності. Заявленої драми й показаного в передчутті тієї драми образу рокової жінки не відбулося.
Не було боротьби. Не було страждань. Не було прагнення чи необхідності жити та боротися, як не за своє, так за щасття дитини. (Може це за кадрам полишилося). Не відбулося переходу між отією "Мавкою" та (тут я не знаю - хто саме мав вийти, яке фінальне кохання та відношення до нього в героїні - може то "Кармен", а може "бабця Ізергіль"). Натомість ми бачимо успішну дівчину, причому успіх її спіткав не лише на ниві бізнесу, але й в сім'ї.
Й ось вона зустріла того, кого вона важає кривдником. Вона нічого спільного з ним мати не хоче. Але то сколихнуло її.
Добре вироблений та втілений оцей перехід - від невинності, через зруйнування того раю (яке опущено та перенесено на фінал) до успіху, й від успіху до драматичного героя (чи то пак героїні). Й ось тут має розпочатися драма - але... але героїня лише оповита печаллю, а глядач бачить фінальні титри.
Я як глядач вимагаю продовження! :))

Написав Геннадій Коваль, 23:07 08.11.2012