втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Володимир ВойтенкоАК  

Вночі з 21 на 22 грудня о 01:35  на телеканалі «1+1»  – програма «Арґумент-Кіно» та короткометражні фільми учасників Сценарної Майстерні: «Не менше 50 кг» Марини Артеменко, «Абонент» Оксани Артеменко й Марини Артеменко, «Уроки української» Руслана Батицького, а також стрічка «Дорога» Максима Ксьонди... У студії – розмова із сестрами Артеменко... 

Ці короткометражні роботи молодих режисерів є, фактично, дебютами. Всі чотири не лишилися непоміченими. Що це означає для короткометражного кіна? – Зазвичай, так званий фестивальний прокат, а також – престижні фахові нагороди.

 «Уроки української» Руслана Батицького. Естетично, стилістично, без перебільшення, потужна поетична драма, що вона постала торік як мистецьке передчуття трагічних подій, власне, війни, що згодом вибухнула на сході нашої країни.

 «Уроки української» – кіно практично безслівне, німотне. Про молодого шахтаря, що він, як і довколишні, закляк у примітивних звичках і традиціях, що полягають у підкоренні лідерам та приниженні аутсайдерів. На Одеському міжнародному кінофестивалі картина визнана найкращою міжнародним журі критиків.

Іще один короткий фільм, що також став тріумфатором торішнього Одеського міжнародного кінофесту. Це «Дорога» Максима Ксьонди, що її було вдостоєно «Золотого Дюка» як найкращу короткометражну стрічку українського національного конкурсу.

 «Дорога» – це стримана, лапідарна підліткова, так звана реалістична, драма, що її емоція, нерв приховано вібрує впродовж усього сюжету. А сюжет є пошуком правдивого батьківства й відкриття хлопчаком довколишнього світу – відкриття через відчайдушні вчинки та їхнє осмислення і переживання.

Поряд із двома драматичними сюжетами – два комедійні. Обидві комедії соціальні. Вони, фактично, розігрують історії так званої «маленької людини», життя якої загрожене монструозним соціумом. Мистецька традиція, звісно, давня – зокрема, й кінематографічна. І сягає вона знаменитого німого кінематографа Чарлі Чапліна.

Зрештою, один із цих двох фільмів, що має назву «Не менше 50 кг» й автором якого є Марина Артеменко, постає як стилізація такого німого фільму – аж до фортепіанного супроводу невидимого тапера.

І тут варто зауважити, що ця дванадцятихвилинна стрічка викликала небачений, феноменальний інтерес у всьому світі – на сьогодні вона взяла участь у понад 80 кінофестивалях на всіх континентах і вдостоїлася двох десятків різноманітних нагород.

Марина Артеменко фільмує також разом зі своєю сестрою Оксаною. І другий фільм, «Абонент», – він є їхньою спільною режисерською роботою. Ця стрічка вже також добряче помандрувала світовими кінофестами – від Франції до Замбії, від Італії, Румунії, Греції до Таджикистану й Росії. Загалом наразі 34 кінофоруми.

Сюжет «Абонента» – про складність комунікації. І це тоді, коли шляхи та способи цієї самої комунікації у соціумі ніби-то спрощені абсолютно. Сюжет про те, як важко добитися, щоб тебе почули, щоб на тебе зважили. Та й чи ти сам готовий до адекватного діалогу?..

Отже, в «Арґументі-кіно» два комедійні та два драматичні фільми молодих українських режисерів, що кожен по-своєму стали помітним явищем. А також – розмова із сестрами-режисерами Мариною й Оксаною Артеменко про їхню творчість та нове кінематографічне покоління.

Коментарі



Ура! Нарешті можна буде подивитись "Не менше 50 кг"!

Написав Олег Дзюба, 22:52 18.12.2014