Так, це якраз те сьогодення про яке ми знімаємо..
Нажаль, воно аж ніяк не хоче сперечатися за кращість і додає нам підтекстів і алюзій. Виходить дуже актуально.

Фільм буде. Дякуємо!

Написав Ольга Войтенко, 20:21 06.04.2012

Ольго, і Вам спасибі за увагу, тим паче, що Ваш сценарій потрапляє у сьогодення просто неймовірно, особливо у зв'язку із черговими неприємностями з українським дубляжем...

Сподіваюсь побачити зреалізований фільм.

Написав Ігор Грабович, 18:36 06.04.2012

Дякую велике за рецензію!! Завжди приємно отримати відгук, особливо професійний, особливо людини яка абсолютно зрозуміла про що це. Вибачте, що відразу не відписали, в мене "здох" комп’ютер, а Руслан зараз якраз знімає десь на шахтах.

На рахунок іронії, вільного поводження з реальністю та героями, можу сказати, що хочеться говорити з глядачем досить відверто і навіть дещо грубо, бо маючи навколо себе такі реалії, які ми бачимо сьогодні в країні, не йдеш обхідними шляхами, а просто звертаєш увагу на важливі для себе речі.
Бо ж живемо ми не на голлівудській кіностудії, як ви влучно помітили. Безумовно тут не обійшлося без деяких метафор, підтекстів і символіки, адже без них, це було б уже не мистецтво, а ми б хотіли займатися саме цим.

Хотілося що б глядач, або читач, дивився досить глибоко і критично, тоді буде діалог, тоді буде розуміння сказаного. У нас з вами це здається вийшло, приємно. А то вже набридає говорити що фільм не про те, що в Донецьку не знають Української, і взагалі, не про Донецьк і не про Українську як таку, це про щось набагато об'ємніше, ширше і глибше.

Нам дуже важливо було зробити фільм "німим", бо ж це там чи не найсуттєвіше. При перегляді "Артиста" я думала над тим, що можливо дивитися сьогодні майже німе кіно, не так важко як ми думали. Бо при написанні сценарію виникали деякі вагання на цей рахунок.

Дякую що прочитали, дякую що зрозуміли і відписали!

Написав Ольга Войтенко, 17:23 06.04.2012

Мені сподобалось. Сценарій «Уроки української» - сповнений символіки, іронії та розмаїтих підтекстів та алюзій – і кінематографічних, і загальнокультурних. Від читання отримуєш справжню втіху.

Потішила також свобода, з якою автор поводиться із реальністю та власними героями, які не просто відірвані від цивілізації, а ще й перебувають на печерному рівні розвитку - у прямому і переносному значенні.

Сценарій бачиться у стилістиці фактично німого кіно, яке несподівано переходить у звукове, як стагнація переходить у прогрес.

Німою бачиться також і реалізація цього сценарію, який чимось схожий на відомого сьогодні «Артиста» - тільки замість голлівудської студії - дія сценарію відбувається у донецькому шахтарському містечку. Проте незмінним залишається суть історії – дівчина рятує коханого і навіть вчить його говорити.

Написав Ігор Грабович, 12:28 24.03.2012