Український кіноклуб Колумбійського університету заснований в жовтні 2004 року в рамках Програми українських досліджень при Колумбійському університеті в Нью-Йорку. Засновник і незмінний директор УККУ д-р Юрій Шевчук, лектор української мови на Департаменті слов’янських мов Колумбійського університету.

УККУ заснований з метою популяризувати український кінематограф, як сучасний, так і класичний, серед американської і світової громади, а через кінематограф і всю українську культуру, служити платформою, що представляла б українських фільмарів у США, розбудовувати колекцію українського кіна, а також допомагати у його розповсюдженні серед університетської й загальної публіки Північної Америки, підносити зацікавленість до України з боку американських кінематографістів і загальної публіки. 

З жовтня 2004 УККУ організував понад 80 показів фільмів в самому Колумбійському університеті. Він постійно показує фільми в Українському музеї та Українському інституті Америки, в Нью-Йорку, в Гарвардському університеті (понад 25 показів), Стенфордському університеті, Пало Альто, Каліфорнія (6 показів), Торонтському університеті, Онтаріо, Канада (24 покази), Маꥳльському університеті, Монреаль, Канада (2 покази), Кембриджський університет, Велика Британія (2 кінофестивалі), Міланський університет (3 покази), Ґрайсвальдський університет, Німеччина (два покази), Американський університет в Римі, Італія, Ґранадський університет. Покази українських фільмів у Посольстві України в Вашинґтоні, Бібліотеці Конґресу США, неодноразові українські міні-кінофестивалі в таких містах, як Шикаґо, Філадельфія, Дитройт, Рочестер.

Серед особливо масових заходів УККУ американська прем’єра документального фільму Сергія Буковського “Живі”, 2008, показ польського документального фільму Малґожати Потоцької “Охоронець минувшини” про українського мистецтвознавця Бориса Возницького, 2012, Показ української короткометражної програми і дискусія “Кіно й національна ідентичність українців та пуерториканців” на фестивалі Зроблено в Європі”, Сан-Хуан, Пуерто-Рико, 2011, показ фільму Ахтема Сейтаблаєва “Хайтарма” на міжнародному інтернет-кінофестивалі “Мости Світу”, США, 2013.

За десять років своєї діяльности УККУ створив чи не найбільшу колекцію українських фільмів з англійськими субтитрами від повнометражних художніх та документальних, до анімаційних, корткометражних, від забутої класики німого кіна, до української совєтської класики та пост-совєтського кіна, від визнаних метрів екрану як Олександр Довженко, Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко чи Іван Миколайчук до мало кому відомих поза Україною і талановитих Тараса Ткаченка, Руслана Батицького чи Лізи Клюзко.

На сьогодні колекція УККУ нараховує понад 300 українських фільмів та чужоземних фільмів на українську тематику.

Український кіноклуб десять років веде свій вебсайт, єдиний до сих пір англомовний інтернет-ресурс, цілком присвячений українському національному кінематографові: http://www.columbia.edu/cu/ufc/

 УККУ багато років плідно співпарцює з Національним кіноцентром імени Олександра Довженка, Державним агентством у справах кінематографії та Національною спілкою кінематографістів України. Ця співпраця включає: 1) створення англомовних субтитрів до реставрованих кінокартин української класики, включно з німими фільмами; 2) покази українських фільмів у Північній Америці; 3) допомога американським навчальним, науковим та культурним установам у розбудові збірок українського кінематографа; 4) допомога кіноентузіястам, що організовують свої фестивалі українського кінематографа: в Філадельфії, Торонті, Нью-Йорку, Едмонтоні. Завдяки діяльності УККУ американський та канадський глядач зміг познайомитися з творчістю молодого і середнього покоління українських фільмарів, фільми яких побачити поза Україною майже неможливо. Це зокрема: Марина Врода, Ганна Яровенко, Валентин Васянович, Тарас Ткаченко, Єлизавета Клюзко, Надія Кошман, Олена Фетисова, Ігор Стрембицький, Степан Коваль, Олександер Шмигун, Анатолій Лавренишин, Леся Калинська, Тарас Томенко, Олесь Санін, Віра Яковенко, Максим Ксьонда, Мирослав Слабошпицький, Володимир Тихий, Дмитро Мойсеєв, Анастасія Харченко, Ігор Подольчак, Єва Нейман, Роман Бондарчук, Дмитро Тяжлов, Лариса Артюгіна, Дмитро Сухолиткий-Собчук та багато инших.

Юрій Шевчук

Намагаючись генерувати модерний (на відміну від колоніяльно-провінційного) образ української культури, цікавої для всього світу, УККУ постійно показує чужоземні фільми на українську тематику, в такий спосіб представляючи українську культуру як невід’ємну частину світової. В рамках постійної програми кіноклубу “Україна очима світу” в Нью-Йорку та инших містах Північної Америки було показано такі фільми, як “Персона нон-ґрата”, реж. Кшиштоф Зануссі, Польща, (за участю самого режисера); “Евіленко”, реж. Давіде Ґрієко, Італія (за участю самого режисера), “Незнайомка”, реж. Джузеппе Торнаторе, Італія, “Імпорт. Експорт”, реж. Ульрих Зайдель, Австрія, “Пан Пилипенко та його субмарина”, реж. Рене Гардер та Ян Гидрик Древз, “Неназвана зона”, реж. Карлос Родриґес, Еспанія, за участю самого режисера), “Втікач”, реж. Марек Павловський, Польща (за участю самого режисера), “Охоронець минувшини”, реж. Малґожата Потоцька (за участю самого режисера), “Акти уяви”, реж. Каролін Комз, Канада (за участю самої режисерки), “Танець!”, реж. Роксі Топорович, США (за участю самої режисерки), “Зимове весілля”, реж. Андрій Парех, США (за участю самого режисера); Чорнобиль, невидимий злодій”, реж. Кристоф Бойкель, Німеччина; “Англі?йський Хірург”, реж. Джефрі Сміт, Велика Британія; “Колки”, Наташа Михальчук, США, (за участю самої режисерки); “Совєтська історія”, реж. Едвінс Шноре, Латвія (за участю самого режисера). 

УККУ допомагає організовувати ретроспективи української класики в таких високопрестижних американських культурних існтитуціях, як Кінотовариство при Центрі Лінкольна в Нью-Йорку (ретроспектива поетичного українського кінематографа), Національна Галерея в Вашинґтоні (ретроспектива українського класика Юрія Іллєнка, за участю актора й продьюсера Пилипа Іллєнка). 

Члени УККУ постійно рецензують і публікують англійською мовою рецензії на українські фільми, в такий спосіб уприступнюючи їх ширшому світовому загалові.