Володимир Войтенко, КК та СМ
Фільм мексиканського автора-режисера Ґонсалєса Алєхандра Іньяриту створений за його практики вдруге як англомовний. Власне, після «Вцілілого» (The Revenant), що на вкраїнських кінотеатральних екранах був відомий як «Леґенда Г’ю Ґласа». Так от, ця стрічка, яку Іньяриту ще в процесі фільмування називав комедією, несе назву Digger (так гукають головного персонажа). На вітчизняних кіноекранах із 1 жовтня так само – «Диґер».
Який це слово матиме переклад-тлумачення українською? Будь ласка: гірник, грабар, землекоп, золотошукач, копальник, рудокоп, копач.
Грабар, між иншим, – гробокопач. Грабар (ґрабар) також є назвою класичної вірменської мови — найстарішої письмової форми вірменської мови. Перші про неї згадки припадають на V століття нашої ери, коли вірменський просвітитель Месроп Маштоц, який переклав Біблію, створив вірменську абетку. Грабар використовувався як літературна мова до початку ХІХ століття. Немало творів античних і середньовічних авторів збереглися тільки в перекладі на грабар, оскільки в Європі та в ісламських країнах вони знищувалися як єретичні або язичницькі. До речі, антична Велика Вірменія стала першою, з існуючих дотепер, державою, яка на початку IV століття прийняла християнство як державну релігію.
Запитаю сам у себе: А навіщо всі ці дивні контекстуальні подробиці? Й сам собі та вам відповідаю: Для того, щоб означити сутність мистецьки висловленого авторами кінокартини. Сама назва в перекладених українською варіянтах концентрує закладене. Бо його ну дуже вже багато. Так багато, що не зле заплутатися.
Спроба сюрреалістичного дійства, вимученого оскароносцями – режисером і співсценаристом Ґонсалесом Іньяриту, оператором Емманюелем Любецьким, актором Томом Крузом, що його починаєш пізнавати в екранній особі Диґера Роквела лишень прочитавши про це; ну й неперевершеним Джоном Ґудменом у ролі маразматичного своєю старістю президента США.
А ось і синопсис «Диґера»: Найвпливовіша людина у світі намагається довести, що вона є рятівником людства, перш ніж катастрофа, нею ж спричинена, знищить усе.
А це найперші враження про стрічку російського кінокритика Антона Доліна, що покинув Росію березнем 2022 року після початку російсько-української війни, а згодом був визнаний «іноземним аґентом» і заочно засуджений на один рік в’язниці через порушення вимог російсько-путінського законодавства. Власне, в ньому Долін вводить нас до сюжету «Диґера» й подає його кінознавчий та суспільний, ідеологічний і політичний контексти. Аби я письмово не розгортав…
Зрештою, кінокртина постає наполегливо й навіть нав’язливо сатиричною. На багатіїв, що в них від їхнього незчислимого багатства клепки не на місці (це як в Ілона Маска?). На схиблених єврократів. На банкрутство демократичних суспільств і юдео-християнських цінностей. На екологічні світові тривоги. На геронтократичність американського державного керівництва. Не забуваймо, звісно, Джозефа Байдена, але передусім гіпертеатрального Доналда Трампа.
Головні персонажі «Диґера» практично дотримуються життєвої настанови нинішнього 47 президента Сполучених Штатів, оприявленої в ігровому фільмі Алі Аббасі «Учень. Історія Трампа» (The Apprentice) 2024 року : «Ні в чому не зізнавайся, все заперечуй, атакуй, атакуй, атакуй».
Насамкінець ніби американський анекдот про президента Трампа. Він помер і на могилу віддати, сказати б, честь потяглися американці та й люди довколишнього праведного світу. Все організовано. Й ось пошанувальники звертаються до спеціяльно заснованого комітету. Кажуть: «Маємо потребу насцяти на могилу Трампа». До них ставляться з розумінням, мовляв, не ви самі маєте подібне вистраждане бажання. Вносять до списку й видають на руки належний документ, як і куди прибути до штату Техас. «А чому Техас?! Трамп похований у Вашинґтоні!» – «Але черга розпочинається в Техасі…»