За Василіска - дякую. Можна буде зреалізувати!

Написав Іван-Вячеслав Сергієнко , 16:03 09.01.2016

На додачу до попереднього коментаря ще одне зауваження...
Воно то в принципі й не таке вже й щоб питомо значуще було, але якось певною мірою викликає когнитивний дисонанс в плані поєднання двох світоосвоювальних практик, якщо так можливо висловитися. Й воно не те щоб не припустиме, а іноді навіть й цілком нормальне це поєднання у мистецькій праці. Але в контексті запропонованої історії якось дещо в різні боки працює, а тому можливо й не доречне.

Мова йде про спосіб завершення сюжетної лінії з Арнольдом... а саме про появу отого привида ну й все подальше... ось саме про такий спсіб... адже по суті це введення певного чинника з магічного способу світоописання з освоєння того ж таки світу... й якось в по суті містичній історії становлення людської особистості оцей магічний елемент дещо не в той бік працює... якось занижчує-заземляє цілісний образ-ідею фільму... а його б натомість навпаки - в гору та в глиб душі закидувати...

Може натомість варто було б проартикулювати та в певний спосіб донести до глядача якусь проблему-перепону-мотиваці
ю, що при даному стані головної героїні для неї не є можливою для вирішення (а може й для сприйняття не є придатною) й вже після отого таки доволі болісного становлення-подорожі до своєї сутності та проблема стане для неї цілком підйомною (ну власне закинути у фінал отого таки дракона-василіска з яким їй було б варто поборотися:)). Й в такий от спосіб поглибити оцю містичну складову...

Хоча не знаю, може не так інтерпрітую, а тому й не доречно зауважую...

Втім, як би там не було, а зичу Успіху та наснаги!;)

Написав Геннадій Коваль, 20:42 17.11.2013

Воно якось наче в другому варіанті все відносно точки зору глядача якось поблажливіше стало, отой шок розмився-розтянувся-розста
нув у розрісшійся експозиції його показу, так, що до нього якось призвичаюєшся та у результаті сприймаєш як варіант норми такого способу життєвлаштування...
Зокрема це виявляється у втавленій анімації з вепром, адже нічого принципово нового вона наче й не додає у плані просування сюжету, а натомість навпаки - якраз його розмиває, уповільнює...Що в принципі стосовно розвитку сюжету не скажеш про лінію розвитку стосунків Маша-Арнольд... сюжет рухає, але й ефект від отої несподіваної післяпарижевої перепетії розмиває...
Втім, якщо це й ставилося за мету, то напевно вона досягнута.

Щоправда, сам початок сценарію, до третього акту, надбав й вже не таким несподіваним виявляється фінал, а шлях до нього не те що більш можливим став, адже він й раніше таким, цілком можливим був, а більш органічним став, чи що.

Написав Геннадій Коваль, 19:46 26.10.2013

Ну ось Іван-В'ячеслав вже написав.
Натхнення і удачі Вам, Іване-Вячеславе, коли коли повернетеся до роботи над цим сценарієм!

Написав Юлія Алексеєва, 07:28 13.10.2013

На запит командира, сповіщаю "секретну" інформацію:

Доброго дня, Іване-Вячеславе!)
Прочитала нову версію.
На мою думку вдало зображено саме модельний бізнес, навіть, взагалі шоубізнес... Бруд, пафос, відношення до дівчат-моделей, відсутність моральних принципів... Потрапляєш у вир, і падаєш у безодню... але щодо героїні, вона мені не подобається. Я їй не співчуваю на протязі всієї історії. Може варто зробити її характер трішки привабливішим? Можливо додати більше контрасту між тим, якою вона була на початку і тим, якою стала в кінці... Якийсь акцент на рожеві мрії, коли її помітили, потім зенит слави: як вона сама до цього відноситься, потім початок падіння, і т.д.... Хотілося б бачити її відношення до подій з початку до кінця. Вона може бути інфантильною і слабкою, але вона повинна мати якесь відношення до того, що з нею відбувається...

Хоча можна залишити і так. Ця історія про "великий шоубізнес" може бути цікава і сама по собі, без визначених героїв.

І щодо рудого фарбованого волосся подруги-конкурентки-танців
ниці, то краще, щоб воно було не фарбоване, а справжнє, бо в модельному світі цінують саме справжність зовнішності і "несправжність" внутрішнього світу:) Успішними стають бездоганні зовні дівчата без хірургічних і хімічних втручань.

До речі, дотепні діалоги:))

Більше не маю, що сказати:)
Дякую за довіру до моєї думки:)

З повагою, Юлія.

Дякую, Юлю!

Ви маєте рацію, що Марійку було би зробити тривимірнішою. Нехай відлежиться сценарій. Оскільки в мене ще два в роботі. Один дитячий а один артхаузний,то думати про Марійку вже і не хочеться. Там дійсно предостатньо подій на всі 110 хвилин. Сцену прогулянки в лісі з Сашком, коли вони загубились, а Марійка вивеле їх за допомогою лози я викинув. Проте саме там вони посперечалися про раціональне і сенсуальне сприйняття. Там Марійка відстоювала традиціонлістичне бабусіне, а сашко чистий інтелект. Врешті все для них превернулось. Прота ця сцена дещо загальмовувала експозицію. Побачимо.

Поки що я про Мавок і Навок, Про чорта Куця та дітей, які втекли в Чонобильську Зону таку собі казочку-страшилку пишу.

З вдячністю, Іван

Написав Іван-Вячеслав Сергієнко , 20:16 12.10.2013

До Івана-Вячеслава та Юлії Алексеєвої... Друзі, може, перенесете своє спілкування стосовно другого варіанту "Прощеної Марії" на сайт? - Бо не все можна второпати...)) - А другий варіант сценарію вже тут!)

Написав Володимир Войтенко, 16:00 12.10.2013