Освідчення таки моцне. Є і саспенс, бо чекаєш від Івки якоїсь капості, а в неї дитяче захоплення удаваним героєм. Дуже давить антураж пропонованих обставин, бо обидві ситуації сильні, і зразу не втямиш , що фільм власне про дитяче кохання, удаваний і справжній героїзм. Але загалом - хотілося би побачити цю жорстоку-ніжність на екрані.

І цілком можливо розвинути історію ще кількома замальовками у повний метр. Але не певен, що варто.

Написав Іван-Вячеслав Сергієнко , 20:23 12.10.2013

Якщо слідувати за назвою, за «освідченням», то наче б то бере початок лінія кохання, але ж вона заходить в тупик, повністю не розкривається - невідомо чи змінюється героїня, чи вона знову одягне шапочку та підставить вже праву щоку… Інша справа, що ОСВІДЧЕННЯ упирається в непробивну стіну, торкаючись підсюжету з куди актуальнішою темою, ніж невинне кохання чотирнадцятирічної Іви… І тут постає питання чи доцільно дотримуватись ОСВІДЧЕННЯ, може це вже ДНІ ІВИ, котрі марнуються у надії, у біганині поруч із хлопцями, де бажання вже стає хворобливим захопленням, котре вабить, затягує, як виграшна лотерея – вдасться чи не вдасться провести якомога більше товару… Авторськими стараннями все це прописано не погано… Але ж - знову відбувається лише прикра констатація відомого факту… Ось так є – ось приїхали… І це чимось нагадує, здавалося б, дуже сміливі російські фільми, котрі вкарбувалися штампом, де мова про корупцію, про мафію - справа розслідується, торкається верхніх ешелонів, і – крапка…
Маємо художню форму… Вона на те і є, щоби важелями художніх засобів спонукати до роздумів, чому так і як це могло би бути інакше? А інакше – в кіно завжди може бути… Хоча б ось такі можливі повороти: Діма несподівано заявляє – ні на які діла віднині він не йде – він йде з Івою у кіно… Друзі спантеличені: ти що з печі впав, чи в тебе батько на митницю влаштувався? А Діма каже, що він «прозріває»… він думає, чому польки не їдуть до нас в Україну і не обтягують свої талії поясами із цигарками… А може, Діма знає й щось більше? Знає, як позбавити наших жінок цьої «ноші»?

Написав Федір Янько, 08:26 28.09.2013

Сама тема звичайно ж не нова, але фабула та протиставляємі образи доволі сміливі та по своєму цікаві.
А от спосіб розвитку сюжету та подача характерів головних героїв...як би це... ну не те щоб дуже заплутані, але дещо переобтяжені.
Так, достаменно незрозуміло навіщо така кількість локацій поданих у лінійному розвитку... точніше - нащо ото було спочатку їхати на потязі, щоб потім пересісти на електропоїзд... кордон наче й не перетинався...чи то може я чогось не отямлюю в житті пограниччя...потім на електричці плентатися на місце заздалегідь "забитої стріли", але звідкіля вона про то довідалася а ні шпари з вуст...може таки б тут не все так лінійно...не все так з самого ранку заплановано, а дещо спонтанно, аби більш переконливо виглядало...хоча зрозуміло що отогї несподіванки кульмінаційної та фінальної сцен в інший спосіб не так просто буде досягти, але від того напевно сценарію тільки додасться.
З іншої сторони - хлопець наче й не зовсім головний герой, точніше, його образ та характер не такі вже тут й важливі стосовно мотивотворних аспектів вчинків головної героїні, а отже присвячувати презентації його характеру забагато часу навряд необхідно, тим паче за рахунок отого паралельного флешбеку, адже увагу відволікає та розпорошує, до головного принципово нового нічого не додає, а отже - начеб то й зайве. Тобто, тут мається на увазі не сам характер, а спосіб його подачі, адже засобів за для цього використано надміру багато... можливо було б все вирішити або за рахунок суто акторської гри, ну або хоча б в межах електрички все розіграти.

Ну а так загалом ідея гарна - й ота кульмінація та розв'язка беззаперечно варті подальшої розробки та вдосконалення сценарію.

Написав Геннадій Коваль, 22:20 27.09.2013