Гарний сценарій. Влучний прийом використання проблеми-перевертня одразу привертає увагу читача. Було цікаво, чим все закінчиться.

Написав Наталія Смирнова, 18:41 05.01.2017

Олег, дуже дякую:)

Написав Марина Артеменко, 12:05 14.10.2014

Не можу не прокоментувати. Мабуть, один з найкращих сценаріїв КМ, які доводилось читати. Дуже влучно і актуально. Є щось у цьому "кафкіанське".

І дійсно: саме такий фінал ставить все на свої місця.

Написав Олег Дзюба, 23:34 08.10.2014

Зрештою, після довгих письмових та усних обговорень і дискусій героїня (вже у другому варіанті сценарію) знайшла таки роботу на першому поверсі, що принципово змінило – і значно на краще – драматургію.

У такому варіанті проект фільму за цим сценарієм став одним із переможців третього конкурсу (завершився у червні) Державного агенства з питань кінематографії, що передбачає повне фінансування виробництва фільму як короткометражного дебюту. Та Марина не припиняє пошуків і вочевидь прагне підійти до фільмування зі сценарієм якнайдовершенішим…

У третьому варіанті бачимо спробу зняти всі запитання з приводу того, а чому ж героїня історії Леся так уперто запізнюється на, сказати б, залюднений «останній ліфт»?

Так, вокзал, електричка, годинник знімають можливе запитання. З іншого ж боку, історія, за великим рахунком, не про те… Вона є дещо умовною. Тому, гадаю, все ж можна залишити цю колізію поза екраном. Звісно, якщо виразно – вже режисерськими засобами – подати головне. Бо, окрім усього іншого, вокзал на початку сценарію руйнує таку бажану в цьому сюжеті локалізацію місця дії, а за нею й певний бажаний образ усього фільму.

Помітив у цьому варіанті сценарію декілька, як на мене, нових позитивних речей.

Перше. Прибрано дві репліки й відтак у сценарії з вуст персонажів не звучить жодного слова, що послідовно правильно.

Друге. Марина в одному з епізодів, сказати б, олюднила охоронців, які, спостерігаючи на моніторах за поневіряннями Лесі, їй все ж тихо співчувають…

Написав Володимир Войтенко, 14:46 25.07.2012