17 серпня Довженко-Центр повідомив про отримання наказу Державного Агентства України з питань кіно від 5.08.2022 № 100 «Про реорганізацію державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» та передачу повноважень до державної установи «Національний центр кінематографії України».

Безпідставність цього наказу вже викликала значний резонанс та обурення серед української кінематографічної спільноти, експертів та інших небайдужих громадян.

Цим рішенням були проігноровані права та інтереси Центру брати участь у розв’язанні питань свого майбутнього існування й розвитку, який має бездоганну ділову репутацію у кінематографічної спільноти як всередині країни, так і за її межами, що явно нехтує всіма засадами належного державного управління.

Держкіно порушило припис пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» щодо забезпечення участі суб’єктів кінематографії, громадських об’єднань, що представляють їхні інтереси, творчих спілок у формуванні та реалізації державної політики у сфері кінематографії, до якої питання реорганізації Довженко-Центру має безпосередній стосунок.

Держкіно не погодило  цей наказ з Міністерством культури та інформаційної політики, яке відповідальне за збереження національної культурної спадщини та функціонування українських культурних інституцій (закладів) і установ.

Також наказ не відповідає чинним нормам Постанови КМУ № 1756 від 27.12.2001 р. щодо процедури державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір.

Виконання функцій збереження творів кіномистецтва не визначається  як архівна справа, отже не суперечить нормам чинного законодавства, про що свідчить отримання Довженко-Центром відповідно до Законів України та цілої низки підзаконних актів декілька десятиліть поспіль фінансової підтримки на виконання своїх статутних завдань. (До того центральні державні архіви не зараховують зібрану колекцію фільмофонду до документів Національного архівного фонду).

В Законі України «Про кінематографію» не визначається, що організаційною формою Державного фонду фільмів України має бути виключно державна установа. Навпаки у статті 3 є наступне визначення: «державний фонд фільмів — державний заклад культури, що здійснює архівну та науково-дослідницьку діяльність з метою розвитку фільмофонду, відновлення, реставрування і збереження творів національної та світової кінематографічної спадщини, розповсюдження відповідної інформації;». Отже, публічні заяви, що дії Держкіно, обумовлені вимогами чинного законодавства є введенням суспільства в оману.

Фаховість державної установи «Національний центр кінематографії України» , яка з моменту створення у 2011 році не здійснювала жодної діяльності, пов’язаної зі збереженням фільмофонду, та ще і без будь-яких доказів наявності відповідних компетенцій (плану розвитку) — вбачається сумнівною, щоб уповноважити її відповідати за забезпечення ефективної діяльності такої складної специфічної інституції.

Широко поширюється консолідована критика з боку фахової культурної спільноти такого рішення, оскільки воно вочевидь зруйнує цілісну інституційну модель Довженко-Центру, яка полягає у збереженні, дослідженні, переосмисленні та промоції українського архівного і сучасного кіно в Україні і за кордоном.

Побоювання кінематографічної спільноти, що така «реорганізація» призведе до фізичного знищення фільмофонду не є перебільшенням. Значні втрати цей крок завдасть й гуманітарному іміджу України, спроможності досягати успіхів в культурній дипломатії, яка зараз має підвищену значущість. 

Оприлюднений архітектурний проект будівництва на місті Довженко-Центру торговельно-розважального комплексу, а також інтерв’ю  голови Держкіно пані Марини Кудерчук, де вона повідомляє про плани ущільнити територіальне розташування державних студій, а надлишкові простори «оптимізувати» — передати у Фонд державного майна, є підставою вбачати за такою зухвалістю можливі корупційні зиски у просуванні саме такого рішення всупереч позиції кінематографістів.

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ закликає Кабінет Міністрів скасувати зазначений наказ підпорядкованого йому Держкіно повністю та зобов’язати голову Держкіно пані Марину Кудерчук виконати Розпорядження КМУ від 26 січня 2022 р. № 91-р щодо розробки стратегічного плану розвитку Довженко-Центру за участю його керівництва і представників кінематографічної спільноти.