Олег Чорний, кінорежисер та медіа-художник, член НСКУ та Української Кіноакадемії, matrix-info

У 1935 році на Київській кіностудії, яка на той момент мала назву “Українфільм”, режисер Абрам Роом зняв стрічку “Суворий юнак”. Цю картину цілком справедливо вважають найзагадковішим фільмом 1930-х, ба більше – “найзагадковішою стрічкою радянського кіно”.

Сценарій, а точніше, за визначенням самого автора, – “кіноп’єсу”, написав знаний на той момент російський радянський письменник Юрій Олеша. Відомо, що було кілька назв сценарію: “Дискобол”, “Комісар побуту”, “Чарівний комсомолець”. У Будинку письменників у Москві відбулося публічне обговорення “Суворого юнака”, він отримав схвальні відгуки; на адресу Олеші лунали слова про “великого художника, який зробив мужню спробу підняти завісу над недалеким майбутнім”. Ще до початку роботи над фільмом сценарій “Суворого юнака” увійшов до книжки “Вибране” Юрія Олеші, отже, цензура схвалила текст.

Сценарій прийняли до виробництва на Київській кіностудії, постановником запросили московського режисера Абрама Роома, який на той момент зняв кілька відомих німих картин, серед них – “Третя Міщанська” (1927) та “Привид, який не повертається” (1929). Роом був знайомий з Олешею, читав його сценарій і той йому сподобався. Цілком можливо, що саме “Третя Міщанська” (інша назва – “Любов утрьох”), присвячена морально-етичним проблемам, вплинула на те, що Абрама Роома затвердили постановником стрічки.

• Повністю статтю читайте на СМ у розділі ІСТОРІЯ тут >>>