Станіслав Цалик, письменник, історик, сценарист, matrix-info.com 

Вважають, що сатиричний роман Іллі Ільфа та Євгена Петрова “Золоте теля” вперше втілився на екрані 1968 року в однойменній стрічці Михайла Швейцера, знятій на “Мосфільмі”. Однак це не так. Услід за романом письменники створили сценарій, за яким 1936-го з’явився фільм Київської кінофабрики.

Договір на сценарій з Ільфом і Петровим уклали в Києві 3 вересня 1934-го – після того, як письменникам двічі не пощастило із запуском фільму в Москві. Літературне першоджерело, роман “Золоте теля”, прийшов до читача 1931-го: московський щомісячник “30 дней” почав друкувати його у січневому числі і подавав із продовженням до кінця року.

Поки читачі знайомилися з першими розділами нових пригод Остапа Бендера, автори терміново завершували останні глави. Роботу закінчили наприкінці весни, а влітку взялися за кіносценарій. Залишили головний сюжетний стрижень роману – автопробіг, а також втечу одного злодійкуватого персонажа від розлюченого натовпу (врятований пасажирами колоритної автівки на кшталт “Антилопи-Гну”), згадку про фальшивого сина лейтенанта Шмідта, виступ “індійського факіра”, який провадить “матеріалізацію духів і роздачу слонів” тощо.

Натомість автори змінили склад подій і перейменували персонажів. Цей камуфляж знадобився тому, що після публікацій перших глав роману права на твір придбало американське видавництво Farrar and Rinehart Incorporated, розташоване в Нью-Йорку. За умовами угоди, твір мав вийти окремою книжкою спочатку англійською мовою в США (видали 1932-го; у СРСР російською – 1933-го). Американці зарезервували і права на екранізацію. Ільф і Петров були вимушені або щось поміняти в сценарії, або відмовитись від співпраці з кіно. Обрали перше.

Сценарій назвали “Якось влітку” (“Однажды летом”). Остапа Бендера замінили шахраєм Сен-Вербудом, несправжнім професором і фальшивим іноземцем. Його небога і спільниця Феня – варіація Зосі Синицької. Водій Адам Козлевич став парубком Жорою, який кермує драндулетом сумнівної конструкції та має компаньйона – простака на прізвисько Телескоп, такого собі Шуру Балаганова. Натомість підпільного радянського мільйонера Олександра Корейка та колишнього киянина Михайла Паніковського в сценарії нема, хоча окремі вчинки і репліки останнього передані Сен-Вербуду.

• Повністю статтю читайте на СМ у розділі ІСТОРІЯ тут >>>