Учора, 25 жовтня 2016 року, на VII (ХІІІ) позачерговому З'їзді я склав повноваження голови Національної спілки кінематографістів України.

Два терміни (більше не дозволяє Cтатут НСКУ), з 2009-го, я керував роботою Спілки.

Попри всі випробування (було їх чимало) Спілка встояла, за що я ще раз дякую всім, хто був поруч – від колег по Правлінню, Секретаріату, від працівників спілчанського апарату і Будинку кіно і до всіх спілчан, які добре усвідомлюють: тільки разом ми можемо щось зробити для кінематографа, для кінематографістів і їх шанувальників.

Новим головою НСКУ обрано 40-річного кінорежисера Тараса Ткаченка, за нього проголосувало біля 80% делегатів. Я вітаю його з обранням і зичу сил, натхнення і удачі – без цього не здолати труднощів, які будуть, знаю із власної практики.

Мене закликали залишитись ще... Дякую, одначе ж власне я не полишаю Спілку, зроблю все, аби допомогти Тарасу. 1987 року новообраний спілчанський очільник Михайло Бєліков сказав мені (щойно прийнятому до Спілки): "Вважайте, що ви секретар Правління, приходьте на засідання Секретаріату, працюйте". Я й працював... Майже тридцять літ.

Дякую, дякую всім, хто підтримував мене усі ці роки. Я люблю і шаную вас. Не прощаюсь.