Синопсис
Вестибюль аеропорту. Він прямує до терміналу, подає квитки і бачить її... Таку гарну.
Вони не бачились давно, а тут зустрілися раптово. Через багато років знову. Поглянути в ці очі. Поглянути- сховатися, бо діти нікуди тих почуттів, що душу переповнюють. Вона сором'язливо ховає очі, щоб не показати як її хвилює ця зустріч. Вона загадково посміхається, її щоки заливає рум'янець. Він дивиться на неї і розуміє, що над ними не власні роки. І нехай між ними встане цілий світ, вона його половинка частина його самого. Вона підводить очі і посміхається- він посміхається у відповідь.
Оголошується посадка на рейс...
Вона підіймає свою сумку і прямує до входу на свій рейс. Його просять забрати свій квиток, але він зривається і біжить за нею. Наздоганяє її... Дивиться їй в очі, а вона дивиться на нього. Лунає, що посадка закінчується, але для них вже нічого немає значення. Вона обіймає його за шию. Горнеться до нього. А літак полетів, залишаючи їх у двох.
В аеропорту...
Де почалося нове життя...
Для кожного з них.
Життя- РАЗОМ...