Говорячи про фільм «Параджанов», над яким я зараз працюю, з того моменту, як зародилася ідея фільму, і до тих пір, коли я взяла в руки копродюсерський договір, підписаний українською, грузинською, вірменською і французької сторонами, минуло чотири роки. З боку Франції копродюсером виступає канал ARTE France. Варто зауважити, що для девелопменту проекта знадобиться від € 40 тис. до € 100 тис. Для того, щоб проект дійшов до телеканалу, необхідно пройти довгий шлях і взяти участь у великій кількості продакшн-маркетів, на кожному з яких необхідно переконувати людей, щоб вони повірили в проект.
Як це сталося з ARTE France? Ця компанія керує грошима платників податків. Для того, щоб переконати представників каналу витратити ці гроші потрібно докласти не менше зусиль, ніж необхідно, щоб переконати приватний канал інвестувати власні кошти. Тим більше, що фільм не франкомовний. Подібні проекти отримують підтримку вкрай рідко. Для цього французький співпродюсер проекту склав ціле досьє, в яке увійшла інформація про всіх продюсерів аж до складу їх сімей. Для подачі заявки необхідно також мати попередні домовленості з європейськими дистриб'юторами. «Параджанов» був відібраний з 400 проектів і увійшов в десятку, яка була представлена ​​на розгляд комісії, що складається з продюсерів і відбірників фестивалів. В результаті - чотири проекти отримали підтримку. Ми в тому числі. При цьому три інших - франкомовні.
Гроші ARTE France («Параджанов» отримав підтримку в розмірі €300 тис.) розподіляються наступним чином - €150 тис. на виробництво і ще € 150 тис. будуть отримані після закінчення виробництва. У той же час, підтримка ARTE France - своєрідний знак якості проекту, який практично гарантує прокат і телевізійну дистрибуцію в Європі. Ось такий шлях має пройти проект, щоб його побачили не тільки в Україну, а й за кордоном.