27 травня 2015 року у Кабінеті Міністрів України відбулася нарада «Про створення ігрових та документальних фільмів патріотичної тематики та їх фінансування у 2015–2016 роках» під головуванням прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка.

У нараді взяли участь віце-прем’єр-міністр, міністр культури В’ячеслав Кириленко, заступник міністра фінансів Роман Качур, заступник міністра закордонних справ Данило Лубківський, голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, виконавчий продюсер компанії «Пронто Фільм» Максим Асадчий, голова правління телеканалу «Інтер» Єгор Бенкендорф, директор-президент каналу ICTV Олександр Богуцький, керівник групи StarLightMedia Володимир Бородянський, головний продюсер фільмів і серіалів «1+1» Олена Васильєва, кінорежисер Михайло Іллєнко, народний депутат України Олена Колганова, директор медіа-холдингу «Медіа Група Україна» Євген Лященко, директор з юридичних питань «1+1 медіа» Тетяна Смирнова, перший заступник генерального директора НТКУ Олександр Харебін.

За результатами наради було прийнято низку протокольних рішень (копію протоколу наради надано Секретаріатом Кабінету Міністрів у відповідь на інформаційний запит):

1. Міністерству культури і Міністерству фінансів подати Кабінетові Міністрів пропозиції щодо потреби у збільшенні обсягів видатків з Державного бюджету України у 2015 році для завершення виробництва кінопроектів, роботу над якими розпочато у попередні роки, та збільшення відповідної частки видатків на підтримку виробництва та розповсюдження національних фільмів патріотичної тематики у поточному і наступному роках.

2. Міністерству культури і Державному агентству України з питань кіно опрацювати питання щодо удосконалення Порядку конкурсного відбору кінопроектів для формування Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів із метою створення сприятливих умов для виробництва кінопроектів патріотично-виховного спрямування.

3. Міністерству культури, Державному агентству України з питань кіно та Міністерству закордонних справ вивчити позитивний досвід окремих країн-членів ЄС щодо особливостей податкового та інвестиційного стимулювання кіновиробництва, підготувати та подати пропозиції Кабінетові Міністрів стосовно удосконалення національного законодавства у зазначеній сфері.

4. Міністерству фінансів

– внести пропозиції щодо реалізації пункту 8 статті 15 Закону України «Про державні лотереї України» в частині визначення джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України і спрямування цих коштів на фінансування гуманітарної сфери (цей пункт визначає, що Кабінет Міністрів має спрямовувати кошти, отримані від проведення державних лотерей в Україні, також і на фінансування культури. – НСКУ).

– активізувати роботу із супроводження в профільних комітетах Верховної Ради України законопроектів, внесених урядом (реєстраційні номери 1570, 1571 та 1572 від 22 грудня 2014 року), зокрема з метою спрямування коштів, отриманих від грального бізнесу, на фінансування гуманітарної сфери (йдеться про законопроекти «Про лотереї», «Про діяльність казино в Україні» та «Про букмекерську діяльність в Україні». – НСКУ).

Значну увагу пошуку нових джерел фінансування вітчизняної кінематографії було приділено 26 червня 2015 року на засіданні Колегії Міністерства культури, під час якого було публічно представлено окремі напрацювання за результатами урядової наради із медіа-групами і телеканалами.

Арсеній Яценюк у своєму виступі запропонував ухвалити закон про легалізацію грального бізнесу. Кошти, отримані завдяки цьому, будуть спрямовані на фінансування культурних проектів, у тому числі українського кіно. Планується, що перше фінансування з коштів грального бізнесу кінематограф отримає вже в останньому кварталі цього року, а на 2016 рік у бюджеті будуть передбачені більші суми на кіно.

Також прем’єр-міністр запропонував започаткувати приватно-державне партнерство для фінансування патріотичних фільмів за принципом 50 на 50.

Віце-прем’єр-міністр, міністр культури В’ячеслав Кириленко наголосив, що лише бюджетних коштів на відродження українських кіностудій та кіновиробництва в цілому недостатньо, тому має залучатися приватний сектор, кошти приватних фондів, європейських програм, меценатів.

Він повідомив про спільну з представниками телевізійного та кіноринку роботу над проектом закону, який має створити економічні стимули для кіновиробництва. За його словами, потреба у створенні українського телекіно особливо зросла після набуття чинності законодавчих заборон на демонстрацію мілітарних серіалів та фільмів російського виробництва. В’ячеслав Кириленко поінформував, що новий законопроект на підтримку українського кінематографу має бути завершений у липні.

3 липня 2015 року заступник міністра культури Ростислав Карандєєв у відповідь на інформаційний запит повідомив, що робота над проектом Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» завершується і найближчим часом законопроект буде оприлюднений на сайті Міністерства культури.

***

Нагадаємо, про потребу пошуку нових джерел фінансування вітчизняної кінематографії високі посадовці публічно оголосили ще на початку цього року, коли 15 січня 2015 року на території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка відбулася нарада з питань розвитку кіноіндустрії під головуванням В’ячеслава Кириленка. Тоді ж було визначено пріоритетне завдання реформаторської діяльності – якнайшвидша розробка законопроекту про запровадження спеціального збору на розвиток українського кіно. Розробити його спільно мали Міністерство культури і Державне агентство України з питань кіно.

11 березня 2015 року, виступаючи на VI Пленумі правління НСКУ, голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко ознайомив кінематографістів із основними положеннями законопроекту, що знаходився на погодженні у Міністерстві фінансів і Міністерстві економіки.

Законопроект встановлював ставку збору у розмірі 3% для кінотеатрів, телеканалів, операторів кабельних мереж і провайдерів мережі Інтернет. Кінотеатри мали сплачувати його з валових зборів від продажу квитків, телеканали – з продажу реклами і спонсорства телепрограм, оператори кабельних мереж – з абонентської плати, отриманої за доступ до кабельного телебачення, а провайдери Інтернет – плати за доступ до Інтернету. При тому планували не стягувати збір з доходів від розповсюдження та демонстрування національних фільмів, а також – з валових зборів від продажу квитків кінотеатрами тих населених пунктів, де мешкає менше ста тисяч осіб. Це було зроблено для того, щоб стимулювати розвиток вітчизняної кіномережі, що є стратегічно важливим, зазначив Пилип Іллєнко.

За песимістичними підрахунками сума, отримана завдяки збору на підтримку національної кінематографії, мала скласти 220 млн. гривень на рік. Збір мав надходити на спеціальний рахунок фінансової підтримки національної кінематографії, а для управління коштами мала бути створена відповідна Рада.

У своєму виступі Пилип Іллєнко наголосив, що закон про збір на підтримку національної кінематографії слід прийняти до кінця червня 2015 року, аби він набув чинності з 1 січня 2016 року. Інакше доведеться чекати до 1 січня 2017 року.

Також голова Державного агентства України з питань кіно розповів про підготовку змін до Податкового кодексу, які повертають пільги для кінематографії, чинні до 2015 року, та продовжують їх до 2020 року; роботу над запровадженням нових податкових пільг другого та третього рівнів – зокрема, повернення ПДВ з коштів, які було вкладено у виробництво усіх фільмів на території України; підтримку запровадження пільгового оподаткування діяльності державних кіностудій.

Представники найбільших вітчизняних дистриб’юторів та демонстраторів фільмів (мереж кінотеатрів) в цілому підтримали законопроект про запровадження збору на розвиток національної кінематографії, надавши до нього низку зауважень і пропозицій. Натомість, телеканали і, особливо, телекомунікаційні компанії висловилися проти додаткового податкового тиску, наголосивши на першорядній необхідності створення привабливих умов для приватних інвестицій у кінематографію.

24 березня В’ячеслав Кириленко повідомив, що всі варіанти підтримки українського кіно, які розглядалися протягом останніх місяців, були відхилені, оскільки містили «елементи волюнтаризму і нерівноправності» і не були підтримані продюсерами і телеканалами. Віце-прем’єр-міністр, міністр культури наголосив на тому, що у Верховній Раді урядом буде представлено «консолідоване бачення» і «найбільш компромісний варіант підтримки українського кіно».

Планувалося, що законопроект мав бути внесений до парламенту до кінця весни. Втім, цього не сталося. Очевидно, на той момент консолідації усіх зацікавлених гравців навколо пропонованої моделі запровадження збору на розвиток вітчизняного кіно і встановлення механізму його справляння досягнуто ще не було.

Текст згаданого законопроекту тоді Міністерство культури офіційно для громадського обговорення не публікувало. Але 6 квітня 2015 року за нього це зробило видання «Економічна правда», отримавши власними каналами законопроект під назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення фінансової підтримки вітчизняної кінематографії».

***

Можна зрозуміти, чому законопроект щодо удосконалення фінансової підтримки вітчизняної кінематографії викликав незадоволення багатьох представників аудіовізуальної сфери і, зрештою, досі не був втілений практично – адже запровадження збору не було напряму пов’язане із запровадженням податкових пільг і механізмів збільшення інвестиційної привабливості вітчизняної кінематографії. Їх мали передбачити інші законопроекти, розроблені та прийняті окремо, що, зрештою, знижувало імовірність того, що усі новації почнуть діяти одночасно і тим самим створять більш-менш довершену архітектуру взаємовигідних відносин галузі кінематографії та держави, а не перекошену нормативно-правову недобудову, що, навпаки, лише заважатиме прогресивному розвитку вітчизняного кіно.

Очевидно, нині влада і більшість зацікавлених у реформі кінематографії сторін вийшли на той шлях досягнення компромісу, якого прагнув В’ячеслав Кириленко. Зокрема, можна вести мову про конструктивний характер чинної співпраці Державного агентства України з питань кіно із медіа-групами і телеканалами. Його засвідчує серед іншого узгодження з урахуванням пропозицій телевізійної індустрії змін до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів: у новій редакції документу буде зменшено жорсткість вікових обмежень глядацької аудиторії фільмів і серіалів, які обумовлюють час їхньої трансляції, а відтак – істотно полегшиться процес програмування телевізійної сітки мовлення.

Про готовність співпрацювати із телеканалами на круглому столі «Український серіал vs російський: перспективи створення свого контенту і відмова від телепродукту РФ», організованому «Днем», говорив перший заступник голови Державного агентства України з питань кіно Андрій Ящишин. Він зазначив, що на колегії Міністерства культури було прийняте рішення про проведення позачергового конкурсу кінопроектів патріотичного спрямування, які було обіцяно підтримати фінансово. (Щоправда, не зовсім зрозуміла доля переможців Сьомого пітчингу, які від грудня 2014 року знаходяться – і очевидно будуть і далі знаходитися – у «підвішеному» стані. – НСКУ).

Також Андрій Ящишин повідомив, що на зустрічах із телевиробниками було розроблено певні напрацювання щодо покращення бізнесових умов не лише кіновиробництва, а й виробництва телесеріального продукту. При тому про виділення прямого державного фінансування на створення телесеріалів поки що мова не йде. Основною ж рушійною силою змін чинних правил гри, за його словами, стають саме медіа-групи, які активно напрацьовують реформу, у якій зацікавлене і Державне агентство України з питань кіно також.

9 липня 2015 року свої пропозиції щодо запровадження нової дієвої моделі виробництва вітчизняного кінопродукту для масового глядача, пообіцяла оприлюднити ініціативна група #КіноКраїна, що об’єднала навколо себе найбільші медіа-групи країни (StarLightMedia, «Медіа Група Україна», Inter Media Group) і найбільших українських теле- й кіновиробників. За оцінками групи, впровадження новацій здатне приносити в бюджет країни до 100 млн. доларів на рік, створити тисячі робочих місць в інтелектуальній сфері, розповісти про Україну світові, а українцям – про їхню державу, а також емоційно передати нові соціальні цінності широкому загалу.

Окрім створення власних фільмів і серіалів і для представників ініціативної групи, і для Державного агентства України з питань кіно йдеться також про запровадження вигідних умов для залучення європейських (і не тільки) продакшенів до зйомок в Україні. Зокрема, голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко нещодавно обговорив німецький досвід податкових відшкодувань для іноземних виробників із керівником німецької студії «Бабельсберг» Карлом Вебкеном. Запровадження такої системи, на думку пана Іллєнка, може стати одним з основних стимулів залучення зарубіжних продюсерів для зйомок в Україну і є цілком виправданим економічним кроком, адже іноземний виробник забезпечуватиме роботою не тільки кіноіндустрію (студії, рентали, сервісні компанії, творчі і технічні кадри), але й приноситиме гроші в дотичні галузі (готелі, транспорт, заклади харчування, індустрія розваг, туризм, банківський сектор тощо). Крім того, в результаті роботи в Україні іноземних продакшенів вітчизняна галузь отримає доступ до сучасних технологій і практик кіновиробництва, які в подальшому можуть бути використані для створення національного продукту.

Слід сподіватися, що «нова хвиля» реформування вітчизняної кінематографії та вдосконалення механізмів її фінансової підтримки – підживлена цього разу потужними ініціативами медіа-груп і телеканалів – не осяде піною чергових порожніх публічних заяв, а буде нарешті виповнена у матеріальній формі прийнятих нормативно-правових актів, що змінять правила гри і «запустять» українську галузь кіно.

Сергій Васильєв, НСКУ