Синопсис сценарію ігрового повнометражного фільму

      Людмила - молода художниця, що живе в Києві з бабусею.

      Олевтина, знайома її бабусі, запрошує дівчину на звану вечерю. Там в неї закохується Іван, син високопоставленого чиновника, проте, він не наважується підійти до дівчини. В той же час Олевтина помічає, що на дівчину палко дивиться Леонід, її ворог, котрий шантажує її родину, знаючи про антирадянські дії її чоловіка. Тоді жінка висміює почуття чоловіка і підбурює свого ворога побитись об заклад - якщо Леонід не зможе звабити Людмилу, то він перестане шантажувати її родину. Леонід намагається заговорити до Людмили, проте, вона йде.

      Олевтина жаліє Леоніда та обіцяє допомогти йому звабити непідступну дівчину, якщо той перестане шантажувати її родину і він погоджується.

      Олевтина телефонує до бабусі Людмили, запрошуючи дівчину на чергову вечерю, і просить Людмилу прийти, бо Леонід хоче вибачитися. В той же час вона говорить бабусі Людмили, що Леонід зацікавився картинами її онучки. 

      Леонід і Людмила миряться після розмови і вибачень чоловіка,  і він купує одну з картин, обіцяючи допомогти влаштувати виставку, презентуючи цю картину другові, що працює в галереї. Леонід запрошує Людмилу на святкування нового року до нього додому, кажучи, що її картину побачать всі його друзі, і в тому числі його друг. 

     Людмила приходить на запросни до Леоніда. Леонід змушує її залишатись, доки останній гість не піде, кажучи що вона - героїня вечора і намагаючись представити її комусь. Врешті він береться проводжали її додому. Проте , прямо біля його будинку на них нападають хулігани, і чоловік,  захищаючи Людмилу,  наказує їй бігти до квартири. Вона намагається подзвонити в міліцію, проте, Леонід, що невдовзі наздоганяє її, відмовляє її від того.  В той же вечір він зваблює дівчину і вона лишається в нього на ніч.

       Проте, після цього чоловік не шукає зустрічі з дівчиною, вона теж не нав'язується йому. Лиш телефонний дзвінок Олевтини і чергове запрошення на вечерю дають Людмилі надію знову побачитися із  чоловіком і зрозуміти що сталося.

      На званій вечері Людмила одна в кімнаті, окремо від гостей. Олевтина просить Івана розважити її. Згодом вона приводить в ту кімнату Леоніда і, ніби ненароком, жартуючи, розповідає про їхній заклад (парі). Дівчина тікає, Іван кидається навздогін, проте, не може наздогнати її. 

      Олевтина радіє тому, що вона не має більше підкорятися Леонідові і навіть якщо він щось розкаже про її чоловіка, то всі подумують, що це його помста. 

      В той час Людмила стоїть на мосту, намагаючись покінчити життя самогубством. Її рятує Сергій. Він нав'язує їй дружбу, з часом вони закохуються і одружуються. 

      Минає п'ять років. Людмила стає успішною художницею, Сергій -  нікому невідомий письменник, чиї твори не хочуть друкувати. Він ненавидить радянську владу через те, що під час голодомору він втратив брата і матір. 

      Під час однієї з виставок Людмила помічає і захищає дівчинку, і знайомиться з її батьком Василем. Василь сам виховує доньку і дві родини - Людмилина і Василева - здружуються.      Проте, Василь стає свідком антирадянських висловлювань Сергія, котрий в черговий раз не зміг надрукувати книгу. Василь пропонує Людмилу покинути непутящого чоловіка і пропонує одружитися, проте, вона відмовляє.            Василь доносить на Сергія і того відправляють в заслання. Людмила їде за ним. Там вона зазнає фізичного насилля. Дізнавшись про це, Сергій вчиняє самогубство, щоб Людмила не мусила лишатися в тому страшному місці з ним. 

     Вона вертається в Київ. Проте, її бабуся померла і квартири нема. Людмила розуміє , що вагітна , проте, не знає від кого - від гвалтівника чи від чоловіка . 

      Минає п'ять років. Людмила працює прибиральницею і живе в бараці з донькою.              

Раптово в її житті з'являється Олевтина. 

Вона пропонує їй роботу. Спочатку Людмила відмовляється, проте, не в силах терпіти бідності і нездатності прогодувати дитину, погоджується зустрітися з людиною, котру радила Олевтина. Чоловік пропонує Людмилі, котра все ще красива, працювати клофілінщицею, кажучи, що вона має просто знайомитися з чоловіками і підсипати їм снодійне. Він обіцяє помстится чоловікові, котрий згвалтував її колись. Вона погоджується. Її життя налагоджується. 

      Так минає ще кілька років. Раптом вже в квартирі однієї з жертв, вона розуміє, що це Іван. Він розповідає, що шукав її, проте, марно. Він дізнався про те, що один з охоронців в'язниці згвалтував її і зробив все можливе, щоб покарати його. Розповідає, що шукав її, коли вона втекла з квартири Олевтини. Він намагався зупинити, коли вона хотіла поїхати за чоловіком, проте не встиг. Він розуміє, що тепер він теж не встигне, бо зрозумів для чого вона приїхала до нього. Людмила намагається гукати у вікно і кликати на поміч. Проте, її поплічники помічають це і вриваються в квартиру. Вона намагається захистити Івана, проте, її відштовхують і вона падає, розбираючи вазу. Іван просить чоловіків не чіпати Людмилу, вона просить їх не чіпати його, погрожуючи спотворити себе, якщо вони зачерлять його. Злодії розуміють, що він знає її справжнє ім'я і вбивають його. Вона хапає уламок скла і спотворює собі обличчя. 

      Відтоді ставлення її босса до неї змінюється. Чоловік, котрому вона довіряла, вперше застосовує до неї насилля. Вона не може втекти , знаючи що її знайдуть , її шантажують життям її доньки і вона не має достатньо грошей щоб втекти . Син босса мафії пропонує їй угоду. Вона вбиває його батька, керівника бандитів, а він влаштовує її донці хороше і мирне життя. Тоді цей хлопець отримає владу, котру ніколи не отримає, доки батько живий. Він не може вбити батька, але вона має достатньо причин і ніхто його не запідозрить. Людмила погоджується.

       Фінальна сцена, коли вона побита і з останніх сил каже хлопцеві, щоб не забував обіцянки.