У неділю рано зілля копала_синопсис.doc

Розгорнутий синопсис сценарію повнометражного ігрового фільму-адаптації однойменної повісті Ольги Кобилянської

 

Світлина із сайту photographic.com.ua

 ПЕРЕДІСТОРІЯ

Середина вісімдесятих років.

В селі Н. мешкає «циганський барон» («рай) Раду. У нього найбагатший котедж, адже у суспільному житті він ще й заможний і впливовий приватний підприємець, котрий досить вдало за часів перебудови розпочав свій бізнес. З одного боку він слугує «дахом» для цілого  клану мандрівних циган (збираючи з них «податки» за послуги), що займаються суто «циганським бізнесом» – крадіжками та ворожінням, з другого – веде вдалу торгівлю речами, що привозять його «підлеглі» з Угорщини.

Раду намагається суворо дотримуватись «національних традицій» аби утримувати своїх «ромів» у покорі. А з іншого боку – він досить жорстокий, сучасний нувориш.

Три роки тому він закохався в молоду циганку Мавру – єдину кохану доньку удівця Андронаті. Але не знав, як підступитися до неї. Адже Андронаті – з «інтелігентних» осідлих циган – вчився в консерваторії, талановитий скрипаль. Але шлях до подальшої кар‘єри було для нього закрито, хоча він мріяв грати в оркестрі обласної філармонії.

Скориставшись ситуацією, Раду «купує» йому омріяне місце в оркестрі, а за це – одружується з його донькою. Хоча Мавра кохає іншого – свого колишнього однокласника, а нині – студента-медика. Вона все ж таки підкоряється волі батька і циганським законам.

Андронаті почуває себе боржником Раду і віддає доньку за старшого цигана.

Якось відвідуючи батька в місті, вона останній раз зустрічається зі своїм коханим. І… вагітніє від нього…

 

Світлина із сайту Весела абетка

 ПОЧАТОК ФІЛЬМУ

…Зима 1988 року. Село Н.

Мавра народжує «білого» сина. Раду в гніві. Він збирає у себе «циганську раду», кличе батька «винуватиці» і виносить страшний вирок: дитини треба позбутися!

Адже це – ганьба йому і всьому роду, порушення традицій предків.

Він кидає пачку доларів на килим: хто підбере – той і позбавить його цієї дитини. Цигани вагаються – це ж підсудна справа.

Поки ніхто не оговтався, гроші піднімає батько Маври. Дякує за ласку… і кидає їх до вогнища: він готовий позбавитися цієї ганьби безкоштовно, аби ніхто не зробив це за нього. Востаннє він пронизливо грає на скрипці, розливає всім вино і рішуче йде до спальні, де лежить непритомна і побита Мавра. Забирає немовля і йде з ним в ніч…

Йде степом, полониною, лісом – в інше село.

Залишає дитину в хліві найбагатшого будинку. Корова схиляється над немовлям…

 НАШІ ДНІ

В родині Михайла Дончука – ґвалт. Нещодавно батьки подарували синові Грицьку мотоцикл, адже у парубка два хисти – до техніки і музики. Музики вони його вчили – навіть колись найняли вчителя – якогось старого цигана-віртуоза, що жебрачить по селах, граючи на весіллях, а от мотоцикл подарували зараз на його 20-річчя.

Хвастаючи своїм «сталевим конем», Гриць почув від сільських заздрісників-добродіїв, що він – не рідна дитина Дончуків – мовляв, «не рідного пестять, мов свого!» Грицько був вражений і тепер допитується в батьків, чи правда це чи ні. Конфлікт.

 

Світлина із сайту inazuma.dn.ua

Грицько вибігає з хати, зустрічає дорогою свою наречену Настю. Ділиться з нею «бідою» і розпачем. Та ніжно заспокоює його.

Але Гриць у відчаї сідає на мотоцикл і мчить світ за очі.

На півдорозі від райцентру, він перекидається і отримує невелику травму.

З цією травмою він потрапляє до лікарні в райцентрі. Там працює Тетяна – дівчина, котра нещодавно повернулася до рідних країв після навчання. Тетяна перев‘язує Гриця. Той розмовляє з нею і несподівано закохується в дивну і якусь «нетутешню» дівчину, схожу на «мольфарку».

Тетяна – єдина донька Іванни Дубихи, котра все життя працювала заради освіти доньки, і тепер стала заможною господинею – навіть може оплатити подальше навчання доньки за кордоном. Але та і чути не хоче про від‘їзд, адже повернулася сюди після великої душевної травми – кохала одруженого професора. Тепер вона нікому не вірить, боїться обпіктися вдруге і хоче жити аби її ніхто не чіпав, сторониться людей, любить гуляти на природі. Говорячи вперше з Грицем вона досить різка. Хоча хлопець ніби-то трохи повернув її до життя… Але на залицяння та прохання зустрітися категорично відмовляє.

Єдина людина, котра близька Тетяні за духом і якоюсь внутрішньою трагедійністю – це мешканка цього ж райцентру, самотня циганка Мавра.

Мавра також живе досить усамітнено, займається «нетрадиційною медициною» -- лікує травами, а ще – ворожить, заговорює рани и т.п.

Тетяна познайомилася з Маврою досить цікаво, адже не вірить у «знахарство» і забобони. Але якось Мавра вилікувала її пацієнта, з котрим не могла впоратися Тетяна. Тоді вони й потоваришували. Мавра сприймає Тетяну, мов, свою доньку. Вони часто відверто розмовляють. Тетяна опікується самотньою жінкою, допомагає їй. Намагається дізнатися про її долю. Але про Мавру лише пліткують місцеві. Мовляв, колись був у неї і батько, і син, і чоловік заможний, якого досі пам‘ятають.  Подейкують, що ніби-то в той рік коли бідна Мавра втратила дитину – ніби-то помер син при пологах, зник і її батько – пішов в хуртовину і не повернувся, певно, замерз з горя в степу. Або пішов «зі своїми» до Угорщини через гори – це ж цигани! А ще через якийсь час помер і чоловік Маври якоюсь дивною смертю – заснув на три дні і не прокинувся… Тепер Мавра живе сама, стала ворожкою і знахаркою…

 Гриць закохався в дивну лікарку Тетяну. Намагається весь час бути в неї на очах. Та ніяк не реагує на хлопця.

І Гриць весь час повертається до своєї вірної і лагідної подруги Насті. Всі давно знають, що вони – пара. Ще зі школи.

…Тетяна поволі закохується в настирливого хлопця. Її колишня рана загоюється. Хоча стосунки складаються нерівно і яскраво. Одного разу аби розважити Тетяну, Гриць везе її на мотоциклі в гори. Там, на природі і відбувається їхнє взаємне освідченя.

Починається пристрасне кохання.

Але біда в тому, що, зустрічаючись із Настею, Гриць розуміє, що кохає і її. Його почуття до обох таких різних жінок – відверті.

Не знаючи, що робити, він ділиться своєю проблемою зі своїм колишнім старим вчителем музики – мандрівним циганом-жебраком Андронаті. Той час від часу з‘являється в селі біля обійстя Дончуків, у всьому є порадником і старшим товаришем хлопця…

 Не витримавши такої душевної «гойдалки», Настя збирається їхати з села. Дізнавшись про це, Гриць наздоганяє її, повертає назад і обіцяє Насті одружитися з нею восени.

Але зустрічаючись з Тетяною… обіцяє їй те саме…

Хоча обидві молоді жінки відчувають якийсь дискомфорт. Тетяна ділиться своїми сумнівами з Маврою.

Та активно радить Тетяні, як бути. У відвертій розмові Мавра натякає на свою долю, про яку пліткують в містечку. Між іншим розповідає і про зілля, що треба збирати біля Білого каменю – воно може бути і приворотним, і відворотним, і… смертельним – в залежності від дози. Тетяна прямо запитує Мавру про смерть її чоловіка. Мавра в гніві розповідає тій свою трагедію і натякає, що вона «відомстила» за смерть сина і батька.

Тетяна розповідає їй про Гриця. Мавра згадує свого сина…

…На свято Івана Купала дівчата з селищ збираються біля річки – ворожити на вінках, зберігаючи народні традиції, що нині увійшли в моду. Настя збирається туди серйозно.

Мавра, відчуваючи, що Тетяна в розпачі, умовляє її теж розважитись і поїхати до річки.

Свято.

Настя і Тетяна по різних берегах ріки з вінками. Вони не знають про існування одна одної. Але інтуїтивно окидують одна одну поглядами – обидві дівчини різні, але – гарні. Тетяні кажуть, що «та дівчина» -- найгарніша наречена в селі, де живе Гриць. А Насті кажуть, що там, навпроти – нова лікарка з райцентру, до якого так часто їздить Гриць…

Настя і Тетяна пускають вінки.

Обидва вінки тонуть у вирі…

 

Світлина із сайту Про Україну

 …Гриць у розпачі і тузі: він щиро кохає обох – тільки різною любов‘ю і обом обіцяв одружитися.

Він покинув роботу, тиняється в місті і якось натрапляє на циганку Мавру, сідає поруч і питає, не називаючи себе,  що йому робити? Та радить не любити «чорнооку», а жити з «білявою» – вона і гадки не має, що намовляє хлопця проти своєї Тетяни. Гриць дякує за пораду і жартома запрошує циганку восени прийти на весілля.

Гриць йде до Насті і відверто, хоча і напоказ зневажливо,  розповідає про Тетяну. Настя заспокоює його і обіцяє все владнати.

Настя звертається по допомогу до мандрівного дивака Андронаті, просить його сходити до лікарні і повідомити «розлучниці», що Гриць її не любить і скоро одружиться на іншій. Нехай сама все зрозуміє і лишить Гриця в спокої. За цю послугу Настя обіцяє, що вони візьмуть старого доживати віку на їхньому подвір‘ї і запрошує його на весілля.

Андронаті йде шукати Тетяну. Зустрічає її (не знаючи, що то вона), милується красою і добротою дівчини  і довірливо розповідає цю історію. Розмова закінчується сваркою і прокльоном.

Тетяна у відчаї біжить до Маври. Та співчуває їй. Тетяна розповідає циганці про старого мандрівника-музиканта, про Гриця – зрадника і нерідного сина Дончуків. Мавра обіцяє все з‘ясувати: знайти того хлопця і в разі того, що все є правдою – проклясти його.

Мавра їде в село, знаходить Гриця і впізнає в ньому того парубка, що говорив з нею в містечку біля її хати.

Більше того, склавши до купи всі факти, ща випливли з цієї розмови, вона раптом розуміє, що то – її син, а старий мандрівник – батько, якого вона колись не пустила до хати, бо з молодості ненавидить «своїх», що відібрали у неї щастя.

Нічого не сказавши Грицю, вона кидається на пошуки Андронаті, щоб упевнитися, що все це є правдою.

…Сподіваючись на допомогу старшої подруги, Тетяна йде до її хати і… випадково підслуховує розмову Маври і Андронаті, якого та відшукала. Обоє радіють, що знайшли одне одного, і що невдовзі Гриць одружиться з Настею і все вони з‘єднаються в одну родину.

Тетяна відчуває себе двічі зрадженою!

Вона згадує рецепт зілля, що колись почула від Маври – біля Білого каменю, в горах росте сон-трава. В гарячці біжить Тетяна в гори, збирає траву…

За день до весілля, телефонує Грицю і запрошує його на останню вечерю – мовляв, будемо прощатися.

Гриць приходить до Тетяни. Він знову розуміє, що шалено і пристрасно кохає її. Тетяна, не витримавши такої подвійності почуттів, наливає йому в чарку зілля і…

…Мавра і Андронаті, який вже живе у доньки,  радісно збираються на весілля – там все розкриється!

…Ранок перед весіллям. Настя, гарно вбрана чекає нареченого… Чекає… довго… Гості в розпачі. Прибігає стара Дубиха кричить, що не буде Насті щастя, адже  через неї скривджена її єдина донька… Кричить і Мавра, що Гриць – її син, де ж він, що з ним зробили люди в черговий раз? Замість весілля – ґвалт і розпач…

•  Варіанти закінчення:

а) по книзі (примітка: це буде надто «по-бразильському» і, враховуючи часи і освіту людей – трохи не реально)

б) … Гриць сидить в лісі у глибокому розпачі. Поруч валяється мотоцикл…
…Настя сама сидить у весільній сукні за порожнім столом – гості порозходились…
…Тетяна їде в потязі назавжди з цих країв… (Флеш-беком показано, як вона вибиває чарку з отрутою з вуст Гриця…)
…На дні ріки лежать два переплетених вінки…

•  Примітка: лейтмотивом, «не лобово», проходить пісня «Ой, не ходи Грицю». Або це може бути вистава, яку ставлять сільські школярі під керівництвом Насті, котра працює в клубі.  Або все відбувається в краях, де є музей Кобилянської – натяком на першоджерело. І т.п.