Самотність_сценарій.doc
Коментарі
Почуття, які переживає герой, передусім потрібні для глядача... Як варіант передачі цих почуттів, свою погоду має зробити гег... Незалежно від того, талановитий актор буде грати чи ні, текст має умовно розбиватися на міні-сцени, триматися тривимірної структури, приміром так... ось герой дивиться (кудись) ось щось там бачить (є вираз його обличчя, є якась дія) з того глядач і має здогадуватись, що переживає герой, які можливі його наступні вчинки...
Утім, Андрій лаштується знімати сам, тож на майданчику всі ті розбивки можна буде робити в процесі... Хоча, як ото кажуть - сім раз відміряй, а раз одріж...
Дуже загущена текстова тканина, згодна з цим. Але задум зі шпалерами і написами це вражаюче. Неначе головному герою вказує хтось невідомий згори, які йому почуття треба відчувати у конкретну мить.
З повагою, Марія Лепетан
О, тоді вже легше)) Одна локація, один актор... Скорої реалізації!
Дякую Федоре. В тому і річ що маю плани виступити як режисер.
Андрію, занадто загущена текстова тканина)) Якщо самому не знімати, то режисерам буде ліньки розбивати на міні сцени. Воно наче б то й просто, в одній локації, однак увиразнити плановість не завадило б.
Ще раз дякую за Ваші коментарі і влучні поради. Дійсно, сценарій повинен відображати всі почуття головного героя. Але все ж потрібно розуміти, що сценарій це не книга. В сценарії потрібно зробити так, щоб всі почуття героя виражались не в словах а в діях. Я маю на увазі слова опису а не діалогів. Ось наприклад, коли в моєму сценарії головній герой починає розбивати стілець об стіну, то це дає зрозуміти, що в нього є якась проблема яка викликає в нього гнів а може навіть відчай. Зазвичай так робить люди які знаходиться в "глухому куті". Це чиста психологія, своєрідна мова жестів. Така мова була б неправильною в книзі але не в сценарії.
Написав Андрій Ковальов, 12:15 12.12.2015