Мені не страшно віддавати - я професійний сценарист. Мені не страшно й різати все або переробляти. Сценарій - лише ескіз для роботи режисера, акторів..

У голові все знімається, коли пишеш. Не знаю, як у інших, а у мене - так. Я коли приступаю до написання сцени, то одразу думаю, де поставити камеру :)))

Зрештою, я не думаю, що хтось буде це знімати :)))

Написав Остап Соколюк, 21:52 25.11.2014

це не натяк) це дуже голосно
Я б на вашому місці проігнорувала б цю мою думку, тому що це дуже суб'єктивно, але саме такі прийоми використовують у голівудських пародіях, беруть якійсь знаковий образ і починається...

Я спитала про екранізацію, тому що мені здається такі твори страшно віддавати чужій людині. Забагато тут Вас. Режисер може щось не так зрозуміти. У Вас же уже в голові все знято?

Написав Анна Авраменко, 21:45 25.11.2014

дякую) чому комедійний? "Леон" - це не комедійний бойовик. ну і я просто дуже люблю такі натяки - це як вшанування улюблених фільмів :) врешті, фікус можна викинути.

я не планую знімати. я не режисер :)

Написав Остап Соколюк, 20:55 25.11.2014

сподобалось. ФІКУС у кіллера? не боїтесь що натяк занадто прозорний? дає не потрібний комедійний акцент.

А Ви маєте намір знімати?

Написав Анна Авраменко, 20:23 25.11.2014

Остапе, беззаперечно - можна і так))
Можливо, все це розкриється при зйомках у солідарності з гарним розуміючим режисером.

Написав Федір Янько, 10:50 31.10.2014

де закінчується гра і починається - реальність? де закінчується роль і починається - справжній ти? і чи є ці грані?.. тобі так потрібен цей розпач, адже без нього - ти не на сцені, ти не в грі. тобі так потрібна ця невдача, це нещастя, ця драма почуттів... інакше - ти не в грі! і одного разу під час чергової репетиції усвідомлення себе у певній формі, ти раптом втратиш той такий потрібний тобі фундамент під умовною назвою "я". ти раптом втратиш сцену під ногами. і тоді тобі доведеться навчитись грати без долівки під ногами, навчитись зависати у повітрі..

Дякую за коментар!

Написав Остап Соколюк, 22:16 30.10.2014

Сценарій відчутно тяжіє до соціальної драми: не облаштованість в особистому, плюс негаразди в суспільному - завжди були і є актуальними… І тут, на мій погляд, варто підсилити драм ситуацію: перша сцена героя з коханкою не може бути такою гладенькою, вона має розчистити поле, окреслити майбутній конфлікт (героя дістають сумніви щодо справжності відносин та почуттів, він хоче бути в очах коханки великим і аби самоствердитись (щось таки їй довести!) вірить у свою головну роль…)
Далі бачимо за сюжетом його повний провал на кіно пробах – і це дійсно удар, котрий може штовхнути до самогубства… Реакцію героїні на цей його крок просліджується, героїня міняється, все добре - нехай живе, здравствує і живе сила великого почуття!

Написав Федір Янько, 21:25 29.10.2014